Римський амфітеатр у хорватському місті Пулі належить до найкраще збережених у світі

Арена була зведена в I столітті н. е., в той час, коли Пула була досить великим містом Римської імперії. Спершу вона знаходилась за міськими стінами вздовж дороги Флавія. В 2-14 роках за імператора Августа амфітеатр був дерев'яним, і лише за часів правління Клавдія був перебудований, і став мурованим. В 79 році Пульську арену розширили для того, щоб приймати на ній гладіаторські бої.

У V столітті імператор Гонорій заборонив гладіаторські бої, й відтоді починається зниження інтересу до споруди. У тому ж столітті почалося поступове розграбування та руйнування амфітеатру місцевими жителями, припинене лише указом патріарха Аквілеї в XIII столітті.

 Амфітеатр Пули на гравюрі Томаса Алласона (Thomas Allason), бл. 1820

За Середньовіччя територія арени в Пулі використовувалася для випасу худоби, ярмарків та лицарських турнірів. У 1583 році сенат Венеційської республіки запропонував розібрати будівлю й перевезти її до Венеції, проте ця ідея була відхилена.

На початку XIX століття під заступництвом австрійського імператора Франца II і під орудою архітектора П'єтро Нобіле була здійснена значна реконструкція Пульської арени.

В 1932 році амфітеатр був переобладнаний для театральних постановок, військових церемоній, парадів і різних масових заходів. Кількість місць для глядачів становила 5 тисяч.

Остання реконструкція Пульського амфітеатру здійснювалась за СФРЮ у 1980-х, і, як вважається, саме через невмілі реконструкції, арена з Пули не потрапила до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

У 2008 році розпочалася і триває нова масштабна реконструкція амфітеатру Пули, яка проходитиме у декілька етапів, і має тривати близько 20 років.