Карнавал, розпис Дж.Тьєполо, Villa Vallmarana, Віченца, 1757

Карнавал веде своє походження зі старожитних звичаїв — давньоримських язичницьких свят сатурналій, які справлялися на честь римського бога Сатурна після збирання врожаю, впродовж яких скасовувалися всі умовності і кожен веселився, на свій смак і розсуд. Ці свята супроводжувалися масовими гуляннями. Саме звідси походять також карнавальні маски — під час сатурналій рабам дозволялося сидіти за одним столом зі своїми хазяїнами, а з метою ганебного«зняття» станової нерівності задля загальних веселощів усі учасники святкування приховували свої обличчя за масками.

Ототожнення карнавалу з проводами зими, як і сама́, власне, назва свята, пов'язані з Католицькою Церквою, яка прагнучи долучити дохристиянські традиції до нової віри, використала давнє свято для підготовки християн до найдовшого в році посту — Великого Посту перед Великоднем. А назва з італійської буквально означає «прощавай, м'ясо» (carne vale) або карнавал.

Вважається, що саме з Венеції карнавал поширився в інших містах Італії та Європи, а тоді вже і у світі в цілому. Перша ж документальна згадка про Венеційський карнавал датується 1094 роком. 1296 року Сенат Венеційської республіки офіційно встановив останній переддень великого посту святковим днем.

Аж до кінця XVIII століття Венеційський карнавал лишався головною подією в культурному житті міста, хоча з індустріалізацією у XIX столітті цікавість до нього занепала. Втім, саме в цей час Венеційський карнавал стає широко відомим у світі, він мав і має за сучасності значний вплив на світову культуру і мистецтво — від театра та образотворчого мистецтва і до літератури та кіно.

У ХХ столітті, не в останню чергу завдяки комерціалізації та залученню міжнародного туризму, венеційський карнавал переживає свою «другу молодість», ставши однією з основних туристичних принад міста і навіть країни.