Алея слави була створена як частина програми поліпшення Голлівуду 1950-х. Гаррі Томпсону і Гордону МакВільямсу, власникам Anesco Construction Co., прийшла на думку ідея по отриманню деяких вигідних проектів для їхньої компанії. Тому вони у 1955 році винесли на загальний розсуд свою пропозицію, створивши також крім цього і прототип зірки, яка була виготовлена з коричневого терраццо з латуневим написом ім'я Джона Вейна. Пропозиція отримала підтримку, і Торгова палата Голлівуду вибрала 1558 імен зі світу радіо, телебачення, кіно та звукозапису, які б повинні були стати першими лауреатами Алеї.

Будівництво почалося в 1958 і було завершене 8 лютого 1960. Зірки були встановлені Consolidated Terrazzo Company.

Але, попри реконструкцію центральної частини, в кінці 1960-х Голлівудський бульвар став притулком для повій і наркоманів, тому хоча комітет Алеї Слави продовжував своє існування, більше ніж за десятиліття не було додано жодної нової зірки. 7 травня 1978 року Лос-Анджелес додав Алею Слави до списку історико-культурних пам'ятників в Голлівуді. Це повернуло певну популярність Алеї, і у 1980 році Джонні Грант, член Торгової палати Голлівуду, погодився провести кампанію по відродженню Алеї. Єдине, що було змінене в організації нагородження, це введення двох нових правил: нагороджені тепер мали з'явитися на Алеї слави під час церемонії, а також заплатити внесок у розмірі $2 500 на утримання алеї (поступово цей збір зростав, і в наш час[коли?] він складає вже $25 000).

До 1994 року були заповнені понад 2000 оригінальних зірок. Додаткові зірки продовжили встановлювати в західному напрямку до Ла-Бреа-авеню, де в наш час[коли?] знаходиться The Silver Four Ladies of Hollywood Gazebo із зірками на честь The Beatles, Елвіса Преслі і Майкла Джексона, яка знаменує собою закінчення Алеї слави.

У липні 2008 Торгова палата Голлівуду заявила, що Алея Слави отримає $4,2 мільйона на реконструкцію[1]. 778 зірок довелося замінити, так як вони були вже повністю зношені.