Context of Чорногорія

Чорного́рія, або Чо́рна Го́ра (чорн. Crna Gora / Црна Гора, італ. Montenegro) — країна у Південно-східній Європі. Розташована на узбережжі Адріатичного моря і є частиною Балканського півострова. Межує з Сербією, Боснією та Герцеговиною, частково визнаним Косовом, Албанією та Хорватією. Столиця та найбільше місто — Подгориця (150 000 осіб).

У ранньому Середньовіччі на території сучасної Чорногорії містилися три південнослов'янські князівства: Дукля (південь), Травунія (захід) та Рашка (північ). У XIV—XV століттях тут виникло князівство Зета. З кінця XIV до кінця XVIII століття велику частину південної Чорногорії контролювала Венеційська республіка (під назвою Венетська Албанія). Саме з венеційської мови походить міжнародна назва країни Montenegro, вперше вжита у кінці XV століття. Після періоду османського правління Чорногорія відновила незалежність у 1696 році за династії Петрович-Негош, спершу як теократична, а згодом я...Читати далі

Чорного́рія, або Чо́рна Го́ра (чорн. Crna Gora / Црна Гора, італ. Montenegro) — країна у Південно-східній Європі. Розташована на узбережжі Адріатичного моря і є частиною Балканського півострова. Межує з Сербією, Боснією та Герцеговиною, частково визнаним Косовом, Албанією та Хорватією. Столиця та найбільше місто — Подгориця (150 000 осіб).

У ранньому Середньовіччі на території сучасної Чорногорії містилися три південнослов'янські князівства: Дукля (південь), Травунія (захід) та Рашка (північ). У XIV—XV століттях тут виникло князівство Зета. З кінця XIV до кінця XVIII століття велику частину південної Чорногорії контролювала Венеційська республіка (під назвою Венетська Албанія). Саме з венеційської мови походить міжнародна назва країни Montenegro, вперше вжита у кінці XV століття. Після періоду османського правління Чорногорія відновила незалежність у 1696 році за династії Петрович-Негош, спершу як теократична, а згодом як світська монархія. Великі держави визнали незалежність Чорногорії на Берлінському конгресі 1878 року. У 1910 році країна стала королівством.

Після Першої світової війни Чорногорія стала частиною Югославії. Після її розпаду республіки Сербії та Чорногорії утворили спільну федерацію. Після референдуму про незалежність у травні 2006 року Чорногорія проголосила незалежність і федерація мирно розпалася.

Економіка Чорногорії має середній рівень доходу і посідає 48-ме місце у Індексі людського розвитку. Країна є членом ООН, НАТО, СОТ, ОБСЄ, Ради Європи та Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі. Також Чорногорія є серед країн-засновниць Середземноморського союзу, а також перебуває в процесі приєднання до Європейського Союзу.

More about Чорногорія

Basic information
  • Currency Євро
  • Calling code +382
  • Internet domain .me
  • Mains voltage 230V/50Hz
  • Democracy index 5.77
Population, Area & Driving side
  • Population 612267
  • Область 13812
  • Driving side right
Історія
  • Докладніше: Історія Чорногорії
    Давня історія

    VI століття — на ці землі прийшли слов'яни та змішалися з місцевими племенами.

    Середньовіччя

    1042 — проголошено слов'янську державу Дукля (після перемоги над візантійцями). Держава називалася за столичним містом Дукля (Діоклея, Діоклетія).

    1077 — Папа Римський Григорій VII визнав державу Дукля та надав титул rex Dioclea (король Дуклі) князю Міхайлу з династії Воїславовичів. Згодом державу називають Зета, за іменем річки Зети.

    ...Читати далі
    Докладніше: Історія Чорногорії
    Давня історія

    VI століття — на ці землі прийшли слов'яни та змішалися з місцевими племенами.

    Середньовіччя

    1042 — проголошено слов'янську державу Дукля (після перемоги над візантійцями). Держава називалася за столичним містом Дукля (Діоклея, Діоклетія).

    1077 — Папа Римський Григорій VII визнав державу Дукля та надав титул rex Dioclea (король Дуклі) князю Міхайлу з династії Воїславовичів. Згодом державу називають Зета, за іменем річки Зети.

    Історія Чорногорії   Історія Чорногорії Доісторичний час Іллірія Іллірик Далмація Превалітанія Дукля Князівство Зета Венеційська Албанія Санджак Чорногорія Князь-єпископство Князівство Чорногорія Королівство Чорногорія Зетська бановина Королівство Чорногорія Соціалістична Республіка Чорногорія СФРЮ Республіка Чорногорія Сербія і Чорногорія ЧорногоріяПортал «Чорногорія»

    1186 — Зету приєднано до Сербії.

    1356 — відновлення незалежності князівства Зета, яке очолюють династії Балшичів та пізніше Црноєвичів.

    Після поразки сусідньої Моравської Сербії у війні з османами (1389) постала загроза османського поневолення. Деякий час цього вдавалось уникати завдяки протекторату Венеційської республіки.

    1496 — Чорногорія змушена прийняти протекторат Османської імперії, але ніколи цілком їй не належала (османи контролювали лише південно-східні терени колишньої Зети).

    У 1516—1852 рр. існувала де-факто незалежна теократична держава Князь-єпископство Чорногорія, якою правили владики (князі з церковним титулом єпископа). Більшість владик походили з роду Петровичів-Негошів, влада в якому передавалася переважно від дядька до племінника. Столиця країни знаходилася в її церковному центрі — місті Цетинє (Cetinje).

    ХІХ століття

    1852 — Чорногорія стає світською державою. Владика Данило II зрікся церковного сану та проголосив себе князем Данилом I.

    3 березня 1878 р. — за Сан-Стефанським мирним договором, Князівство Чорногорія значно збільшило свою територію, користуючись колишніми османськими володіннями.

     

    13 липня 1878 р. — за Берлінським договором, Князівство Чорногорія визнано 26-ю суверенною державою світу; частково підтверджені її нові територіальні набутки.

    XX століття

    Князь Нікола I (1841—1921) проголошує себе королем в 1910 році.

    Королівство Чорногорія бере участь у Балканських війнах 1912 і 1913 рр.

     Чорногорська королівська родина та Нікола I Петрович

    Під час Першої світової війни була окупована австро-угорськими військами; з 1918 року — сербськими.

    26 листопада 1918 — скупщина, сформована під контролем сербських військ, попри протести прихильників самостійності, проголосувала за приєднання країни до новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (під владою королів Сербії), в якому чорногорцям відмовляли у власній ідентичності і вважали сербами.

    1919—1924 — повстання проти сербської влади.

    12 липня 1941 р. — 1943 — після німецько-італійської окупації Королівства Югославія Чорногорія була королівством під протекторатом Королівства Італія.

    1943—1944 — під німецькою окупацією.

    1944—1945 — під контролем югославських партизанів.

    1946 — стала найменшою з 6 республік Народної (згодом — Соціалістичної) Федеративної Республіки Югославії.

    1979 — найруйнівніший землетрус у Чорногорії, тодішній частині Югославії.

    Березень 1992 р. — на референдумі мешканці Соціалістичної Республіки Чорногорія проголосували за те, щоби республіка залишилася в складі Югославії (референдум бойкотували мусульманська та албанська меншини).

    XXI століття  Церемонія прийняття Чорногорії до НАТО

    21 травня 2006 р. — у Республіці Чорногорія відбувся референдум з питання державного статусу республіки, на якому понад половини учасників висловилась за повну незалежність від Белграда (на той час Чорногорія вже мала окрему від Республіки Сербія валюту і митний кордон із нею).

     Міло Джуканович

    3 червня 2006 р. — скупщина (парламент) Чорногорії проголосив незалежність республіки. Одну з провідних ролей у відновленні незалежності Чорногорії зіграв тодішній прем'єр-міністр країни Міло Джуканович, що очолював уряд Чорногорії з 1993 по 1998 та з 2003 по 2006, а також був президентом країни у 1998—2002 рр.

    17 грудня 2010 року ЄС надав Чорногорії офіційний статус кандидата на вступ до спільноти[1], після чого прем'єр-міністр країни Міло Джуканович пішов у відставку. Прем'єр-міністром став Ігор Лукшич.

    У жовтні 2012 року відбулися треті за рахунком парламентські вибори в незалежній Чорногорії. Перемогу здобула коаліція партій «Європейська Чорногорія» на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича. Попри те, що вперше з 2001 року коаліція очолювана Демократичною партією соціалістів не отримала у Скупщині Чорногорії абсолютної більшості, Джукановичу все ж вдалося знайти підтримку серед представників інших партій і сформувати новий уряд.

    4 грудня 2012 року кабінет міністрів Міло Джукановича було офіційно затверджено парламентом.

    5 червня 2017 року Чорногорія приєдналася до НАТО.[2]

    30 листопада 2018 року Скупщина Чорногорії прийняла резолюцію, у якій визнала нечинним рішення 1918 року про приєднання до Королівства Сербія[3][4].

    Чорногорія стане кандидатом на вступ до Євросоюзу[недоступне посилання] Чорногорія офіційно стала 29-м членом НАТО Deutsche Welle, 05.06.2017 Prijedlog Rezolucije povodom 100-godišnjice "Podgoričke skupštine". Skupština Crne Gore (cnr). Архів оригіналу за 1 грудня 2018.  Парламент Чорногорії скасував рішення 1918 року про приєднання до Сербії. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2018. 
    Read less

Where can you sleep near Чорногорія ?

Booking.com
487.402 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 28 visits today.