22 липня 1452 року моряки з Пераста, брати-Мортешичі на рифі в 100 метрах від острова Святого Георгія знайшли ікону Пресвятої Богородиці. Існує припущення, що ікона опинилася на цьому рифі після корабельної аварії. Після знахідки один з братів отримав зцілення від важкої хвороби, яка приносила сильні страждання йому протягом багатьох років. Після того, як про це дізналися місцеві жителі, то стали дуже поважати, шанувати і молитися до ікони[1].

Відразу на рифі було споруджено щось на зразок невеликої православної каплиці. Протягом двох столітть день за днем моряки своїми руками будували поверх рифу острів. Вони затоплювали навколо нього піратські і власні кораблі, які вийшли з ладу, а для того, щоб вони щільно сідали на дно, в них попередньо вантажили каміння. За негласним законом, всі судна, які проходили повз риф, повинні були кидати в воду біля підняжжя камені, щоб створити площу, достатню для побудови храму. Ця традиція збереглася до наших днів. Кожен рік 22 липня жителі Пераста прикрашають свої човни і відправляються на них до острова, щоб кинути до його основи кілька каменів. Яскрава хода отримала статус одного з важливих міських свят і красиву назву - Фашинада. Ця проста і вже ритуальна дія зміцнює острів, захищаючи його від розмивання[2].

Церква Богородиці була остаточно зведена в 1630 році. Вважається, що церква допомагає морякам в небезпечних плаваннях. На жаль, після сильного землетрусу в 1667 році церкву довелося реконструювати, і, в 1722 році вона з'явилася в остаточному вигляді в візантійському стилі. В роботах по її оформленню брав участь Тріпо Коколя - живописець, один з найталановитіших майстрів стилю «бароко» Східного Середземномор'я XVII століття. Його найвідоміша робота - фреска в 10 метрів під назвою "Смерть Богородиці"[3].

Одна з головних прикрас храму з'явилася тут в 1796 році. Скульптор із Генуї Антоніо Капелано виготовив вівтар з 4-х порід мармуру. На нього встановили ікону Богоматері, яка була написана художником Ловро Добришевичем в середині XV століття[4].