Історія Зандама (раніше називався Саенредам) і навколишнього регіону річки Заан (Занстрек) тісно пов’язана з промисловістю. У золотому столітті Нідерландів Зандам був великим млинарним центром. Тисячі вітряків приводили в дію пилки, які обробляли скандинавську деревину для суднобудування та паперової промисловості. Пам’ятник цій галузі був замовлений скульптору Славоміру Мілетичу, і статую De houtwerker («Деревообробник») було встановлено 20 червня 2004 року.

Зандам був провідним містом під час першої промислової революції, але потім почав постійний занепад. Зандам також історично пов'язаний з китобійною промисловістю. 

У 1697 році російський цар Петро I провів деякий час у Зандамі, де вивчав кораблебудування. Він зупинився в маленькому дерев'яному будиночку, побудованому в 1632 році, але незабаром був змушений покинути його, оскільки привернув занадто багато уваги місцевого населення; він переїхав до Амстердама, де навчався на одній із пристаней голландської Ост-Індської компанії. Дерев'яний будинок, в якому він залишився, був збережений і перетворений на музей, будинок царя Петра[1]. У 1911 році на сусідній площі Дам було встановлено статую на його честь[2] і оголошено Рейксмонументом[3].

У 1871 році художник-імпресіоніст Клод Моне прожив у Зандамі приблизно півроку. За цей час він написав 25 картин місцевості, у тому числі «Будинки на Ахтерзаані», «Бато в Голландії перед Зандамом» і «Млин у Зандамі».