Вежа спочатку була частиною Регулірспорту (Regulierspoort), однією з головних брам у середньовічних міських мурах Амстердама. Брама, зведена в 1480—87 роках, складалася з двох веж і кордегардії.

Після того, як брама згоріла в пожежі 1618 року, тільки будинок охорони й частина західної вежі вистояли. Вежа була потім перебудована в стилі Амстердамського Ренесансу в 1619—20 роках, з восьмигранною верхньою частиною і елегантним відкритим шпилем, який спроектував Гендрік де Кейзер, зі встановленим міським годинником із чотирма циферблатами та карильйоном.

Назва вежі пов'язана з тим фактом, що в XVII столітті тут карбували монети. Це сталося в 1672 році — у рік нещасть і катаклізмів (Rampjaar), коли і Англія, і Франція оголосили війну молодій Нідерландській Республіці, й чужоземні війська зайняли більшу частину країни. Тоді срібло і золото більше не могло безпечно транспортуватися до Дордрехта та Енкгуйзена (Enkhuizen), де до того зазвичай карбувалися монети, тож у гаупвахті вежі Мунтторен тимчасово влаштували монетний двір.

Власне кордегардія Монетної вежі не є оригінальною середньовічною спорудою, а була перебудована в XIX столітті на тему історичного фантазування — оригінальний будинок охоронця, який пережив пожежу 1618 року практично без втрат, був замінений на новий будинок протягом 1885—87 років у стилі неоренесансу. Підземний вихід був доданий до будівлі під час реконструкції 1938—39 років.

У 2000-х роках фундамент Монетної вежі довелося зміцнювати, щоб запобігти провисанню будівлі під час будівництва нової станції амстердамського метрополітену Noord / Zuidlijn.

Зменшені копії Мунтторена виставлено в парках мініатюр — Мадуродам (Гаага) і Міні-Європа (Брюссель).