Россия

Росія
Ninara from Helsinki, Finland - CC BY 2.0 AndrianovaNatalia - CC BY-SA 3.0 Art-and-Air - CC BY-SA 3.0 Gummy-beer - CC0 ru:Участник:ComIntern - GFDL Станислав Шинкаренко - CC BY-SA 4.0 Sorovas - CC BY-SA 3.0 Original uploader was Buzava at en.wikipedia - Public domain Anthospace - CC BY-SA 3.0 Николай Гернет - CC BY-SA 4.0 Cons Ph - CC BY-SA 4.0 musatych - CC BY-SA 3.0 w:en:User:Saaska - Copyrighted free use Ministry of Defence of the Russian Federation - CC BY 4.0 zarmel http://www.geodiversite.net/auteur2 - CC BY-SA 3.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 sanil - CC0 VasilyevaED - CC BY-SA 4.0 Тимур Агиров - CC BY-SA 4.0 Shtelmochka - CC BY 4.0 Тимур Агиров - CC BY-SA 4.0 Sorovas - CC BY-SA 3.0 Апарин Алексей (Заводской) - CC BY-SA 4.0 Sergey Pesterev - CC BY-SA 4.0 kuhnmi - CC BY 2.0 Татьяна Лисицына - CC BY-SA 4.0 User:MatthiasKabel - CC BY-SA 3.0 Shtelmochka - CC BY 4.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 Тимур Агиров - CC BY-SA 4.0 Денис Пономарев - CC BY-SA 4.0 Butorin - CC BY-SA 4.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 Игорь Шпиленок - CC BY-SA 3.0 Игорь Шпиленок - CC BY-SA 3.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 Алексей Задонский - CC BY-SA 4.0 Museum of Soviet Arcade Machines - CC BY-SA 4.0 Sergey Pesterev - CC BY-SA 4.0 Samantha Cristoforetti - CC BY 2.0 Aslan4ik - CC BY-SA 3.0 OlgaChuma Ольга Чумаченко - CC BY-SA 3.0 kuhnmi - CC BY 2.0 Tamten at cs.wikipedia - Public domain MAK - Public domain User:Simm - CC BY-SA 2.5 xndr - Public domain Татьяна Лисицына - CC BY-SA 4.0 An2nv - CC BY-SA 4.0 kuhnmi - CC BY 2.0 Sorovas - CC BY-SA 3.0 Сергей Ковалев - CC BY-SA 4.0 Florstein (Telegram:WikiPhoto.Space) - CC BY-SA 4.0 Gautama buddha - CC BY-SA 3.0 Минин. The original uploader was Egor Minin at Russian Wikipedia. - CC BY-SA 3.0 Ninara from Helsinki, Finland - CC BY 2.0 No images

Context of Росія

Росі́йська Федера́ція (рос. Росси́йская Федера́ция), або Росі́я (рос. Росси́я) — трансконтинентальна держава у Східній Європі та Північній Азії з площею 17 098 246 км² в міжнародно визнаних кордонах. Російська Федерація є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі суходолу Землі, розтягнувшись на одинадцять часових поясів і межуючи з 16 країнами — членами ООН. Територія Росії простягається від Балтійського моря на заході до Тихого океану на сході, а також від Північного Льодовитого океану на півночі до Чорного моря та Кавказу на півдні. На міжнародно визнаній території проживають 142 998 511 жителів.

Російська Федерація — найнаселеніша країна Європи та дев'ята за чисельністю країна у світі. Вона є багатонаціональною державою, в її межах мешкають більше ніж 190 національностей, серед яких росіяни складають більше 80 %. Державною російською мовою володіють приблизно 99,4 %. Росія є багатоконфе...Читати далі

Росі́йська Федера́ція (рос. Росси́йская Федера́ция), або Росі́я (рос. Росси́я) — трансконтинентальна держава у Східній Європі та Північній Азії з площею 17 098 246 км² в міжнародно визнаних кордонах. Російська Федерація є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі суходолу Землі, розтягнувшись на одинадцять часових поясів і межуючи з 16 країнами — членами ООН. Територія Росії простягається від Балтійського моря на заході до Тихого океану на сході, а також від Північного Льодовитого океану на півночі до Чорного моря та Кавказу на півдні. На міжнародно визнаній території проживають 142 998 511 жителів.

Російська Федерація — найнаселеніша країна Європи та дев'ята за чисельністю країна у світі. Вона є багатонаціональною державою, в її межах мешкають більше ніж 190 національностей, серед яких росіяни складають більше 80 %. Державною російською мовою володіють приблизно 99,4 %. Росія є багатоконфесіональною та світською державою, але більша частина населення відносить себе до православних.

Столиця та найбільше місто — Москва; інші великі міста — Санкт-Петербург, Новосибірськ, Єкатеринбург, Нижній Новгород, Казань, Челябінськ, Самара та інші. Згідно з конституцією в складі Росії перебувають 89 суб'єктів, 48 з яких іменуються областями, 24 — республіками, 9 — краями, 3 — містами федерального значення, 4 — автономними округами і 1 — автономною областю. Фактично 6 (3 республіки, 2 області та місто федерального значення) з цих суб'єктів є анексованими в 2014 та в 2022 роках регіонами України.

Економіка РФ посідає 11 місце за величиною номінального ВВП, 5-те — за рівнем військового бюджету. За розвитком економіки належить до країн, що розвиваються. Обширні мінеральні й енергетичні ресурси зробили її одним із найбільших виробників нафти і природного газу у світі.

У російській історіографії початки державності відносять до періоду держави Рюрика — середньовічної держави із центром у Новгороді. Під час періоду розпаду Русі, її північно-східні провінції підпали під владу Золотої Орди, а пізніше стали основою майбутньої держави. Протягом століть ця держава була значно розширена шляхом завоювань і освоєння нових земель, що дозволило утворити Російську імперію, третю за величиною в історії, яка в різні часи простягалася від Польщі в Європі до Аляски в Північній Америці. Імперія зникла з мап в 1917 році внаслідок російської революції та подальшої громадянської війни. Після перемоги більшовиків на її території виникла Російська Радянська Республіка, пізніше — Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), що в 1922 році стала однією із чотирьох засновниць першої соціалістичної держави — Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Сучасна державність бере відлік з 1991 року, коли РРФСР отримала державний суверенітет, та розпаду СРСР.

Росія — одна з восьми визнаних ядерних держав, має найбільший запас зброї масового ураження, паритет з яким має тільки США. Після розпаду СРСР Російська Федерація брала участь у низці воєн, здебільшого на територіях, що раніше входили до складу Радянського Союзу: в Нагірному Карабасі (з 1992), Придністров'ї (1992), Південній Осетії (1991–1992 і 2008), Грузії (1991–1993), Абхазії (1992–1993 і 2008), Таджикистані (1992–1997), Сирії (з 2015), в Україні, окупувавши Крим (2014), приховано вторгнувшись в Донецьку та Луганську області (з 2014), а потім і відкрито до всієї території України (з 2022). Низка збройних конфліктів відбулася на території Росії: збройний конфлікт між осетинами та інгушами (1992), перша (1994—1996) і друга російсько-чеченські війни, із бойовими діями у Дагестані (1999—2009).

Росія є державою-засновником ООН, постійним членом її Ради Безпеки, членом G20, Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Шанхайської організації співпраці, Євразійського економічного співтовариства, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Світової організації торгівлі, і є провідним членом Співдружності Незалежних Держав та Організації договору про колективну безпеку. Парламенти України, Словаччини, Литви та Латвії визнали Росію державою-терористом, Європарламент — державою-спонсором тероризму.

More about Росія

Basic information
  • Currency Російський рубль
  • Native name Россия
  • Calling code +7
  • Internet domain .ru
  • Speed limit 90
  • Mains voltage 220V/50Hz
  • Democracy index 3.31
Population, Area & Driving side
  • Population 137550949
  • Область 17075400
  • Driving side right
Історія
  • Докладніше: Археологія Росії та Історія Росії
     
    Польсько-московська війна (1609—1618)
     
    Голод на Поволжі (1921—1922)
    Читати далі
    Докладніше: Археологія Росії та Історія Росії
     
    Польсько-московська війна (1609—1618)
     
    Голод на Поволжі (1921—1922)
     
    Битва за Москву

    Офіційно російська державність починає історію з утворення на півночі нинішньої Росії князівств у 862, коли племена ільменські словени, кривичі, чудь, весь, меря і мурома підкорили варяги, які шукали інші шляхи у Константинополь (столицю Візантії). При цьому утворення Московської держави завершилось наприкінці XV — на початку XVI ст., а формування великоросійської народності — в XVI ст.[1]

    У 988 р. Київська Русь прийняла православ'я від Візантії, розпочався синтез візантійської та слов'янської культур, які визначили російську культуру в наступному тисячолітті. Пізніше Русь розпалася на ряд дрібних держав, більшість із яких були захоплені під час монгольської навали та стали васалами Золотої Орди. Князівство Московське теж стало васалом Орди до 1480 року, початку розпаду Золотої Орди на ханства, але під час панування монголів поступово отримувало владу над навколишніми російськими князівствами після Тверського повстання під приводом збирання данини без навантажень монголів (організованого Іваном Калитою), таким чином поширивши свій вплив. У XVIII столітті країна була значно розширена завдяки завоюванням, анексіям, зокрема за участі українських козаків під час підкорення Сибіру, щоб, урешті-решт, перетворитися на Російську імперію, яка була в історії третьою за територією імперією, що простягалася від Польщі в Європі до Аляски в Північній Америці. Також проводили великі переселення корінних народів задля запобігання повстань і надалі від'єднань (у тому числі й виселення на Кубань українців).

    Після революції 1917 року та створення СРСР Росія стала його найбільшою провідною складовою. Увійшли в історію як кати багатьох народів, адже за дорученнями Москви проводилися масові депортації корінних народів або винищення їх голодом. Деякі з найбільших технологічних досягнень 20-го століття, серед іншого перший політ людини в космос і запуск першого штучного супутника Землі, здійснені за радянських часів у СРСР, у світі пов'язуються з Росією. Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році РРФСР, найбільша із республік СРСР, визнана як держава-правонаступник СРСР і отримала офіційну назву «Російська Федерація».

    Б. М. Єльцин, обраний на З'їзді народних депутатів СРСР у 1989 р. та президентом республіки в 1990-му, оголосив про економічний і політичний суверенітет республіки. У 1991 р. партійні організації виведені з підприємств. Після провалу антигорбачовського путчу в серпні 1991-го Єльцин став основною фігурою в СРСР, розпустив КПРС і КП РРСФР, СРСР перестав існувати. У грудні 1991 р. створена Співдружність Незалежних Держав (СНД).

    Російська Федерація
    Докладніше: Історія Російської Федерації
    1990-ті роки
     
    Обгорілий фасад Будинку Рад. Конституційна криза в Росії 1993 р.
    Докладніше: Реформи уряду Єльцина — Гайдара, 1990-ті в економіці Росії та Приватизація в Росії

    Незалежність Російської Федерації визнана США й іншими західними країнами в січні 1992-го, Росія посіла місце колишнього СРСР у Раді безпеки Європи; нова конституція прийнята на референдумі 1993 р.

    Політичне будівництво супроводжувалося радикальними економічними реформами по лінії «шокової терапії» відповідно до рекомендацій США та Міжнародного валютного фонду[2]. 1 січня 1992 р. скасовано державне регулювання цін. Результатом цього стала ліквідація дефіциту споживчих товарів, гіперінфляція і масове зубожіння населення. Економічні реформи 1990-х призвели до різкого спаду економіки країни — 50-відсоткове зниження вихідного ВВП і промислового у період 1990—1995 рр.[3]

    Приватизації значною мірою змістила контроль над підприємствами від державних установ до людей зі зв'язками у середині уряду. Нові багатії перевели мільярди коштів і активів за межі країни, що спричинило величезний відтік капіталу[4], депресія економіки призвела до краху соціальних послуг. Народжуваність впала, в той час, як смертність зросла, мільйони занурилися в убогість: з 1,5 % наприкінці радянської епохи рівень бідності до середини 1993 р. зріс до 39—49 %.[5] У 1990-ті росіяни побачили крайню корупцію та беззаконня, зростання злочинних угруповань і кількості насильницьких злочинів.[6] Росія взяла на себе відповідальність за врегулювання зовнішнього боргу СРСР, хоча її населення складало тільки половину населення СРСР на момент розпаду.

    У 1993 р. З'їзд народних депутатів намагався обмежити владу Єльцина. Розпустивши 21 вересня 1993 р. Верховну Раду та придушивши правий переворот 4 жовтня 1993-го, президент зумів зосередити усі важелі державної влади у власних руках. У грудні відбулися вибори до новоствореної Державної Думи — нижньої палати парламенту за новою конституцією, що вступила в дію в грудні.

     
    Російський вертоліт Мі-8, збитий чеченськими повстанцями неподалік Грозного в 1994 р.

    Відносно внутрішній спокій 1980-х змінився буремними 1990-ми — збройними конфліктами на Північному Кавказі, місцевими етнічними сутичками та конфліктами. З того часу, як чеченці проголосили незалежність на початку 1990-х, переривчаста партизанська війна велася між повстанськими угрупованнями й російськими військовими. Здійснювалися терористичні напади на цивільних осіб: заручники у московському театрі й облога школи в Беслані стали причиною сотень смертей і привернули увагу всього світу. Є підозри, що ці акти були здійснені російськими спецслужбами для створення приводу для продовження війни, а також дискредитації визвольного руху в Чечні.

    Наприкінці 1994 р. Росія почала військову операцію в Чеченській республіці, в якій до влади прийшло угрупування, яке добивалося відділення від Росії. Бойові дії в Чечні та деяких населених пунктах сусідніх регіонів російського Північного Кавказу між військами Росії (ЗС і МВС) і збройними формуваннями невизнаної Чеченської Республіки Ічкерія з метою взяття під контроль території Чечні переросли в повноцінну війну, що тривала до серпня 1996 р., і була завершена підписанням Хасавюртівської угоди. Офіційно конфлікт визначався як «заходи з підтримання конституційного порядку», військові дії називалися «першою чеченською війною», рідше «російсько-чеченською» або «російсько-кавказькою війною»[7]. Конфлікт і попередні йому події характеризувалися великою кількістю жертв серед населення, військових і правоохоронних органів, відзначалися факти етнічних чисток не чеченського населення в Чечні. Попри певні військові успіхи ВС і МВС Росії, підсумками цього конфлікту і спроби відновлення конституційного порядку стали виведення російських підрозділів, масові руйнування і жертви, де-факто незалежність Чечні до Другої чеченської війни, хвиля терору, що прокотилася по Росії.

     
    Роботи з розчищення завалів на місці вибуху житлового будинку на Каширському шосе. Москва.

    В 1996 р. відбулися вибори Президента, на посаду якого переобрано Єльцина Б. М., він зміг перемогти представника від комуністичної партії Г. А. Зюганова. Через хворобу влада в країні до 1998 р. фактично належала олігархам на чолі з Б. А. Березовським.

    В 1998 р. Росія пережила зміну трьох прем'єр-міністрів та дефолт, що негативно вплинув на економічний стан. У першій половині 1990-х велика кількість підприємств приватизована шляхом ваучерної приватизації та через заставні аукціони. Однак, цього не було достатньо, щоб покрити величезний державний борг. 17 серпня 1998-го Уряд Росії оголосив про зупинку платежів по ряду зобов'язань, в тому числі ДКО й ОФЗ. Становище населення погіршилося, однак падіння курсу рубля підвищило конкурентоспроможність російських виробників. Роком пізніше в Росії почалося економічне зростання, яке тривало кілька років.

    1999 р. пройшов під знаком пошуку наступника Єльцина: змінено трьох прем'єр-міністрів, вибір зупинено на В. В. Путіні, розпочата Друга чеченська війна під назвою «антитерористична операція», що підняла рейтинг кандидата. 31 грудня 1999-го Єльцин добровільно залишає посаду Президента Росії, виконувати обов'язки призначено прем'єр-міністра Путіна, якого обирають наступним президентом навесні 2000 р.

    2000-ні роки
    Докладніше: Президентство Володимира Путіна 2000—2008 та Президентство Дмитра Медведєва
    Церемонія вступу Володимира Путіна на посаду Президента Росії.

    У 2000-ні рр. в Росії проведений ряд соціально-економічних реформ: податкова, земельна, пенсійна, банківська, монетизація пільг, реформи трудових відносин, електроенергетики та залізничного транспорту. У вересні 2005 р. в Росії запущені «Національні проєкти» для вирішення найважливіших соціальних завдань: охорона здоров'я, освіта, житлова політика і сільське господарство. У 2006 р. на ці програми виділено 161 млрд рублів, у 2007-му — 206 млрд. У 2000—2008 рр. у Росії спостерігається зростання російської економіки, інвестицій, доходів населення, чому сприяли проведені реформи, політична стабільність, підвищення цін на товари російського експорту (особливо мінерально-сировинної бази).

    Сприятлива кон'юнктура ринку початку 2000-х на ринку вуглеводнів (зокрема, зростання світових цін на нафту) сприяли швидкому розвитку російської економіки. Прихід до влади Путіна та його команди ознаменувався відходом від ліберального шляху розвитку: з'являються факти наступу на журналістику і свободу слова, роль парламенту у політичному житті зменшується, скасовуються прямі вибори голів суб'єктів федерації, тепер кандидатів пропонує Президент РФ, їх затверджує місцевий законодавчий орган. Паралельно у країні придушується автономія олігархів — незгодні полишають Росію (Гусинський, Березовський) або отримують тривалі строки ув'язнення (Ходорковський).

    З 2000 р. у РФ проводився політичний курс зміцнення центральної (федеральної) й ослаблення регіональної влади (зміцнення вертикалі виконавчої влади), націоналізації деяких підприємств, що сприяло зміцненню політичного впливу федеральної влади. Однак до 2012 р. прийнято рішення в найближчі п'ять років провести масштабну приватизацію державної власності (або підприємств, в яких держава володіє контрольним пакетом акцій), включаючи РЖД, Роснефть, ВТБ, Сбербанк, Аэрофлот, РусГидро, можлива приватизація Газпрому.[8]

    У 2004 р. Путіна В. В. переобрано президентом на другий термін. 2008 р. президентом обрали Медведєва Дмитра Анатолійовича. 8 серпня 2008-го Росія вступила в збройний конфлікт із Грузією.

    2010-ті роки
    Докладніше: Президентство Володимира Путіна та Президентство Дмитра Медведєва
     
    Дмитро Медведєв і Володимир Путін на з'їзді «Єдиної Росії». 24 вересня 2011 р.

    4 грудня 2011 р. відбулися Вибори до Державної думи VI скликання, за результатами яких керівна партія «Єдина Росія» зберегла парламентську більшість і втратила конституційну. Офіційні результати голосування викликали різні оцінки з боку російських і закордонних політиків, соціологів, журналістів і спостерігачів. Багато хто з них сходяться на думці, що в день голосування мали місце значні фальсифікації — вкидання бюлетенів, переписування протоколів тощо.[9][10]

    На виборах президента Росії 4 березня 2012 р. Володимир Путін переміг у першому турі. За заявами кандидата в президенти Росії Геннадія Зюганова, лідерів партії «Яблуко», партії «Інша Росія», асоціації «Голос» та інших громадських організацій, на результат виборів вплинули масові порушення при їх проведенні та під час передвиборчої кампанії, тому вибори нелегітимні.[11][12][13][14]. 7 травня вступив на посаду президента Росії.

    8 травня Державна дума дала згоду Президенту Росії Володимиру Путіну на призначення Дмитра Медведєва головою уряду (його кандидатуру підтримали «Єдина Росія», ЛДПР і 5 депутатів із фракції «Справедлива Росія», 54 справороси і КПРФ проголосували проти).

    У 2013 р. прийнятий і підписаний закон № 65-ФЗ про посилення відповідальності за правопорушення при масових заходах. Частина його положень скасована Конституційним судом у 2013 р. У липні 2012 р. підписані закони № 121-ФЗ про некомерційні організації — «іноземних агентів», закон № 139-ФЗ про регулювання інформації в Інтернеті. У грудні 2012-го прийнято закон «Про освіту в Російській Федерації». У травні 2013 р. підписано закон про заборону іноземних рахунків для міністрів, членів Ради Федерації та Держдуми, суддів, військовослужбовців і прокурорів. У липні 2012 р. Росія спільно з КНР заблокувала в Раді Безпеки ООН проєкт резолюції щодо Сирії, який погрожував санкціями. У серпні 2012-го завершився процес вступу Росії до СОТ, у грудні — у відповідь на американський «Закон Магнітського» прийнятий «Закон Діми Яковлєва» в результаті так званої Справи Діми Яковлєва. 18 березня 2014 року Росія всупереч Будапештського меморандуму, за яким РФ виступає гарантом територіальної цілісності України, здійснила анексію території Криму та Севастополя шляхом підписання Угоди про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

    29 травня 2014 р. Росія, Білорусь і Казахстан підписали договір про створення Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) — міжнародного інтеграційного економічного об'єднання (союзу), створеного на базі Митного союзу ЄврАзЕС. ЄАЕС почав функціонувати з 1 січня 2015 р.

    2020-ті роки

    24 Лютого 2022 року сумісно з Білоруссю розпочала Російське вторгнення в Україну.

    Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А. — М.: Простор, 2004.— С. 70, 87. U.S. is abandoning 'shock therapy' for the Russians. The New York Times. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 2 вересня 2013.  Russian Federation (PDF). Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 2 вересня 2013.  Russia: Clawing Its Way Back to Life (int'l edition). BusinessWeek. Архів оригіналу за 22 листопада 2007. Процитовано 2 вересня 2013.  Branko Milanovic (1998). Income, Inequality, and Poverty During the Transformation from Planned to Market Economy. The World Bank. pp. 186—189. Jason Bush (19 October 2006). What's Behind Russia's Crime Wave?. BusinessWeek Journal. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 2 вересня 2013.  Стенограмма заседания ГД от 13 декабря 1994 г. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2013.  Набиуллина допустила приватизацию «Газпрома». Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 2 вересня 2013.  Как относиться к новой Думе [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] // Андрей Зубов, Ведомости, 23 января 2012. Государственная дума должна быть переизбрана [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] // Ведомости, 21 сентября 2012. Г. А. Зюганов: «Мы не признаем выборы, считаем их нелегитимными, нечестными и непрозрачными!» Пресс-конференция в избирательном штабе КПРФ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.  Лидеры «ЯБЛОКА» выступили на митинге «За честные выборы!» на Пушкинской площади. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 2 вересня 2013.  Другая Россия. «Путина вернули в Кремль эгоизм и трусость вождей оппозиции». Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.  Краткое заявление ассоциации «ГОЛОС» по итогам наблюдения хода выборов Президента России, назначенных на 4 марта 2012 г. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 11 березня 2012. 
    Read less

Phrasebook

Привіт
Привет
світ
Мир
Привіт Світ
Привет, мир
Дякую
Спасибо
до побачення
До свидания
Так
Да
Ні
Нет
Як ти?
Как дела?
Добре, дякую
Хорошо, спасибо
Скільки це коштує?
Сколько это стоит?
Нуль
Нуль
Один
Один

Where can you sleep near Росія ?

Booking.com
487.420 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 46 visits today.