Манастир Студеница
( Студениця (монастир) )Монастир Студениця (серб. Манастир Студеница/Manastir Studenica) — сербський православний монастир, розташований за 39 км від міста Кралево. Один із найбільших і багатших сербських православних монастирів.
Стефан Неманя, основоположник середньовічної сербської держави, заснував Студеницю в 1190 році. Усередині укріплених стін монастиря є дві церкви: церква Богородиці і церква Іоакима і Анни. Обидві церкви побудовані з використанням білого мармуру. Головна визначна пам'ятка монастиря — фрески візантійського стилю, що датуються XIII і XIV століттями. У 1986 році ЮНЕСКО внесло Студеницю у список Світової спадщини.
Стефан Неманя — засновник монастиря, фреска в монастирі Студениця
Деталі церковного оздобленняМонастир Студениця присвячений Успінню Богородиці. Перша стадія будівництва була завершена навесні 1196 року, коли Стефан Неманя відмовився від трону і оселився в монастирі. Коли пізніше він перебрався в Хіландар, його син і наступник Стефан II Неманич прийняв турботу про Студениці на себе. Неманя помер у Хіландарі в 1199 році, і його третій син, Сава, після примирення братів Стефана II Неманича і Вука перемістив мощі отця в Студеницю. Під заступництвом Сави Студениця стала політичним, культурним і духовним центром середньовічної Сербії. Крім інших своїх справ, Сава склав богослужбовий статут Студениці, в якому він описав життя свого батька.
Студениця була об'єктом турботи і наступних членів династії Неманичів. Король Радослав додав до церкви притвор, а король Мілутін побудував невелику церкву святих Іоакима і Анни.
З моменту падіння останніх середньовічних Сербських держав у 1459 році турки часто нападали на монастир. Перша значна реставрація була завершена в 1569 році, коли фрески Церкви Богородиці були перефарбовані. На початку XVII століття, землетрус і пожежа пошкодили монастир. Значна частина культурної спадщини була втрачена назавжди.
Коментувати