Національна бібліотека Косово
Національна бібліотека Косово (серб. Narodna biblioteka Kosova / Народна библиотека Косова, алб. Biblioteka Kombëtare e Kosovës) — вища бібліотечна установа автономної (частково визнаної) Республіки Косово, розташована в Пріштіні, столиці краю.
Місія бібліотеки полягає у збиранні, збереженні, просуванні та документального забезпечення доступності та інтелектуальної спадщини Косово. Бібліотека також проводить виставки, зберігає архіви національних газет і надає ряд інших послуг. Вона відома своєю унікальною історією та стилем будівлі, розробленим хорватським архітектором Андрией Мутняковичем і викликає неоднозначні оцінки.
Історія бібліотечної справи в Косово сходить до XIV—XV століть[1]. Колекції християнських і мусульманських релігійних громад вважаються найстарішими бібліотечними архівами Косово[2].
Косовська інституціональна бібліотека була офіційно заснована у грудні 1944 року в місті Прізрен, яке у той час виконувало роль столиці[3].
У 1982 році бібліотека переїхала до нинішньої будівлі, яка була побудована у Приштині, столиці югославського автономного краю Косово.
Протягом багатьох років назва Національної бібліотеки Косово змінювалася залежно від політичної ситуації і приналежності регіону[4].
Роки Назва 1944—1952 Регіональна бібліотека автономної провінції Косово 1956—1961 Бібліотечний центр Автономної провінції Косово і Метохія 1961—1970 Національна провінційна бібліотека 1970—1990 Національна і університетська бібліотека Косово 1990—1999 Національна і університетська бібліотека Косово і Метохії 1999—2014 Національна і університетська бібліотека Косово 2014— поточна Національна бібліотека КосовоЗауважте, що колишні офіційні назви Національної бібліотеки Косово албанською мовою можна знайти в бібліотечному журналі Bibloletra
1989—1999-ті роки1989—1999-ті роки були важкими для Косова, була ліквідована автономія краю югославською владою за підтримки сербського населення. Албанців масово звільняли з їх місць роботи, албанські студенти і викладачі були вигнані з університету Приштини. Багато публічних та приватних бібліотек були спалені і знищені сербами в ході албано-сербського конфлікту. Албанцям, які до того часу становили вже близько 90 % населення краю, було заборонено переступати поріг Національної бібліотеки. Частина бібліотечного комплексу була віддана під сербську православну релігійну школу, інша частина служила тимчасовим місцем розміщення для сербських біженців з Хорватії та Боснії і Герцеговини[ru]. Придбання бібліотечних матеріалів на албанській мові було припинено[2].
Після закінчення операції НАТО в Косово, було виявлено, що югославська армія використовувала будівлю Національної бібліотеки Косово в якості військового командного і контрольного центру. Використання охоронних культурних об'єктів у військових цілях є порушенням законів війни. Багато цінних матеріалів з Національної бібліотеки були викрадені, меблі з читальних залів були розбиті, а карткові каталоги були звалені в підвалі. Крім того, на території комплексу було знайдено безліч бракованого військового обмундирування, снайперських гвинтівок і ручних гранат. Миротворчим силам KFOR знадобилося близько тижня на перевірку будівлі на наявність прихованого мінування[2].
За даними національних і міжнародних організацій, близько 100'000 книг албанською мовою були відправлені сербами на паперову фабрику в Липляні для переробки. Серед цих книг були об'єкти національної спадщини, цінні для вивчення історії регіону[5].
РеорганізаціяПісля закінчення Косовської війни почалася реконструкція будівель бібліотеки і відновлення бібліотечного обслуговування на всіх рівнях. Це було зроблено за сприяння спеціальної групи експертів з ЮНЕСКО, Ради Європи (CoE) та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)[6].
Ця спеціальна група експертів створила різні програми навчання бібліотечній справі[7]. За роки реорганізації Національної бібліотеки Косово їй допомагало безліч політичних, громадських і фінансових інститутів, включаючи посольство США, ОБСЄ, Центральну бібліотеку Цюриха, Райффайзен Банк та інші[4].
↑ BKUK (2009). 65-vjet të Biblotekës Kombëtare dhe Universitare të Kosovës. Bibloletra 2: 1. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 2 квітня 2018. ↑ а б в Riedlmayer, Andras. Libraries and archives in Kosova: a postwar report. Fine Arts Library, Harvard University. Bosnian Institute. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 2 квітня 2018. ↑ BKUK (2004). 60 vjet të Biblotekës Kombëtare dhe Universitare të Kosovës. Bibloletra 3. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2018. ↑ а б BKUK (2009). 65-vjet të Biblotekës Kombëtare dhe Universitare të Kosovës. Bibloletra 2. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 2 квітня 2018. ↑ Carsten Frederiksen, Frode Bakken (April 2000). Libraries in Kosovo. IFLA/FAIFE Report. ↑ Carsten Frederiksen, Frode Bakken (April 2000). Libraries in Kosovo. IFLA/FAIFE Report. с. 4. ↑ Carsten Frederiksen, Frode Bakken (April 2000). Libraries in Kosovo. IFLA/FAIFE Report. с. 10.
Коментувати