Софі́йський собо́р, або Софі́я Ки́ївська, також Софіївський собор — визначна пам'ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011–1018 роках на замовлення і коштом київського князя Ярослава. Названий на честь Святої Софії – Премудрости Божої. Мав статус катедрального собору. З перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та унійних). До середини XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря (з 1638). Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть. Об'єкт Св...Читати далі
Софі́йський собо́р, або Софі́я Ки́ївська, також Софіївський собор — визначна пам'ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011–1018 роках на замовлення і коштом київського князя Ярослава. Названий на честь Святої Софії – Премудрости Божої. Мав статус катедрального собору. З перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та унійних). До середини XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря (з 1638). Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (1990, 2023).
Реконструкція первинного вигляду собору (модель з експозиції всередині собору)
Софійський кафедральний собор, початок 1910-х
Фасад Софійського собору, 1918
Маніфестація прихильників Української Народної Республіки на Софійській площі у Києві, 1917Київ: Собор святої Софіїй прилеглі монастирські спорудиKyiv: Saint-Sophia Cathedral
and Related Monastic Buildings [1] Світова спадщина
50°27′10″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.45277777780577821° пн. ш. 30.51444444447177773° сх. д.Країна
УкраїнаТип
КультурнийКритерії
I, II, III, IVОб'єкт №
527Регіон
Європа і Північна АмерикаЗареєстровано:
1990 (14 сесія)
Софійський собор у ВікісховищіУ «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія датується 1017 та 1037 роками. Місцем закладення було поле битви на якому роком раніше (1036) військо Русі здолало печенігів[2].
Засновником собору, як вказують літописні джерела, був київський князь Ярослав Мудрий. Інші джерела пов'язують заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький (†1018) згадує під 1018 роком дійовий Софійський монастир у Києві. Останніми роками набула популярності гіпотеза про заснування Софії Київської князем Володимиром. Доктор історичних наук Надія Нікітенко, підтримана доктором історичних наук В'ячеславом Корнієнком, висунула гіпотезу: собор закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня 1018, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ця концепція побудована на підставі нової інтерпретації світських фресок та знайдених на фресках собору графіті, датованих 1018/21, 1019, 1022, 1023, 1028, 1033 і 1036 роками; на підставі свідчень Іларіона та Тітмара[3].
Ця гіпотеза дискутується;[4][5], її знайшли достатньо переконливою для святкування у 2011 р. 1000-річчя заснування Софійського собору[6]; ювілей відзначили на міжнародному і загальнодержавному рівнях за рішенням ЮНЕСКО і за Указом Президента України[7].
Собор присвячено Софії — Премудрості Божій — одній з найскладніших абстрактних категорій християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За апостолом Павлом, Софії символічно відповідає іпостась Христа — втіленого Слова Божого. Пізніше, коли поширилося ототожнення Софії з Божою Матір'ю, престольне свято київського собору перенесли на 8 вересня — день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Це пояснює його грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура; інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту, зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.
За багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти, перебудови.
Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина собору — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор має 5 нав, завершених на сході апсидами. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами, що утворюють ступеневий пірамідальний силует, оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Довгий час вважали, що галереї прибудовані до собору пізніше; дослідження останнього часу довели, що вони пов'язані єдиним задумом, виникли водночас. Хрестильня, вбудована у західну галерею, належить до середини XII ст.
Стіни викладені з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, ряди яких розділені рядами пласкої цегли — плінфи. Мурування виконували на рожевому вапняно-цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні потинькований і побілений.
↑ * Назва в офіційному англомовному списку ↑ В. Г. Бережинський «Війни Київської Русі з печенігами» Український історичний журнал. — 1996. — № 6. (118 с.) ↑ Никитенко Н., Корниенко В. Древнейшие граффити Софии Киевской и время ее создания. — Киев, 2012. — 232 с.(рос.) ↑ Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань. Матеріали Круглого столу. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. ↑ Датування Софії Київської у світлі новітніх фактичних даних: наукова концепція. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 4 березня 2013. ↑ Нікітенко Н. Софії Київській 1000 років. К., 2011 ↑ Указ Президента України «Про відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору». Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 4 березня 2013.
Коментувати