Поселення на території Ріо-Асуль створено в докласичний період — близько 900 року до н. е. У V століття до н. е. побудовано перші монументальні споруди. У III в. до н. е. — III ст. н. е. перетворився на невелике протоміське поселення, що мало назву Сак-Ха-Віцналь (Чиста гірська вода). Назва ймовірно походить від перших поселян, що обрали це місце через близькість питної води. Наприкінці докласичного періоду або в самому початку ранньокласичного етапу навколо міста утворилося царство Хушбахте. Часи розквіту припали на 300—600 роки. Близько 385 року визнав зверхність Мутульського царства (за іншою теорію тут правила гілка мутульської династії). Водночас встановився династичний союз з царством Сууц', столицею якого було місто Наачтун. Але загальне керівництво належало теотіуаканському військовикові Сійах-К'ак'у, якого згадано в Ріо-Асулі 393 року.

До початку VI ст. н. е. Сак-Ха-Віцналь перетворився на важливе місто, третє за розміром у Петені (після Йашмутуля і Сіаан К'аан). Того часу населення сягало 5000 осіб. Тоді площа держави становила близько 170 км2 з населенням 400 тисяч осіб. Щільність населення становила 2700 осіб/1 км2. Основу становили землероби (31 %) та ремісники (57 %).

Швидке зростання міста, багаті поховання свідчать про важливу роль, яку відігравало царство Хушбахте у політичній системі стародавнього Петена у V ст. Причинами економічного піднесення були вигідне розташування, що дозволяло контролювати торговельний шлях з сучасного центрального Петена до північного Белізу, наявність поблизу питаної вод та річкового шляху для перевезення товарів. Висока концентрація населення і укріплення вказують на те, що це був насамперед військовий форпост проти Канульського царства.

Близько середини 520-х років як союзник Мутуля ахави Хушхабте вимушені були вступити у протистояння з військами Кануля. Близько 530 року останні завдали нищівного удару, а саме місто сплюндрували, відторгнувши значні землі. Після цього місто до 2-ї половини VII ст. знаходилося в занепаді, храми і палаци продовжували руйнуватися. Тоді щільність населення знизилася до 300 осіб/1 км2.

Лише з черговим піднесенням Мутульського царства після перемог 695 року, потрохи почало відроджуватися й Сак-Ха-Віцналь. Втім його володарі лише частково зуміли відновити колишню потугу, про що свідчить зростання населення міста до колишнього рівня. Після занепаду Мутуля на початку IX ст. царство Хушхабте також швидко припинило своє існування — після 850 року про нього і саме місто немає згадок.