قبة الصخرة
( Купол Скелі )Ку́пол Ске́лі (араб. قبة الصخرة, Кубат ас-Сахра; івр. כיפת הסלע, Кіпат га-Села, «Купол Каменя») — мусульманське святилище в Палестині, на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від Наріжного Каменя, що вважається базовим каменем світобудови. Споруджене грецькими майстрами за наказом омеядського халіфа Абда аль-Маліка в 691—692 роках, під час ісламської міжусобиці, на місці Другого Єрусалимського храму, знищеного римлянами в 70 році. Спроектоване і оздоблене за взірцем сусідніх візантійських християнських церков з мозаїками. Восьмикутна форма, найімовірніше, навіяна формами Церкви сидіння Богородиці, збудованої між 451—458 рр. на шляху між Єрусалимом і Вифлеємом. Зруйноване землетрусом в 1015 р., відреставроване у 1022—1023 рр. Сильно змінило свій зовнішній вигляд в Османську і новітню добу: стіни покрили кахлями із геометричними візерунками, а дах — золотом у 1959—1961 рр. і 19...Читати далі
Ку́пол Ске́лі (араб. قبة الصخرة, Кубат ас-Сахра; івр. כיפת הסלע, Кіпат га-Села, «Купол Каменя») — мусульманське святилище в Палестині, на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від Наріжного Каменя, що вважається базовим каменем світобудови. Споруджене грецькими майстрами за наказом омеядського халіфа Абда аль-Маліка в 691—692 роках, під час ісламської міжусобиці, на місці Другого Єрусалимського храму, знищеного римлянами в 70 році. Спроектоване і оздоблене за взірцем сусідніх візантійських християнських церков з мозаїками. Восьмикутна форма, найімовірніше, навіяна формами Церкви сидіння Богородиці, збудованої між 451—458 рр. на шляху між Єрусалимом і Вифлеємом. Зруйноване землетрусом в 1015 р., відреставроване у 1022—1023 рр. Сильно змінило свій зовнішній вигляд в Османську і новітню добу: стіни покрили кахлями із геометричними візерунками, а дах — золотом у 1959—1961 рр. і 1993 р. Одна з найстаріших пам'яток ісламської архітектури, що збереглися до сьогодні. Розташована поруч із мечеттю аль-Акса (третьою по значимості святинею мусульманського світу).
Купол Скелі споруджений на вершині гори, священної для трьох релігій — мусульман, юдеїв і християн. Тут, за переказами, Авраам (Ібрахім) збирався принести в жертву свого сина. Тут цар Соломон (Сулейман) побудував легендарний Єрусалимський храм.
За словами історика аль-Мукаддасі (Х століття), ідея будівництва полягала в тому, щоб затьмарити розташований поруч християнський храм Святого Гробу, «щоб не засліплювати уми мусульман його пишністю і величністю». Зведення Купола Скелі було сприйнято в мусульманському світі як символ перемоги і торжества ісламу. Зодчим вдалося створити будівлю, що дійсно панує над містом — в панорамі старого Єрусалиму в першу чергу впадає в очі його золотий купол. Нижня частина будівлі (восьмикутник у плані) всередині розділена надвоє колонадою, що створює подвійний обхід навколо наріжного каміню.
Камінь заснування виступає над підлогою на висоту 1,5 м. Навколо скелі по периметру стоять 4 потужних стовпи, що тримають купол і безліч легких витончених колон. Висота простору під куполом точно дорівнює діаметру куполу (близько 20 м). Число архітектурних елементів кожного виду чітко кратне чотирьом — священному числу мусульман.
АрабиКупол Скелі був сильно пошкоджений землетрусами 808 і 846 років[1]
1015 року внаслідок чергового землетрусу будівля повністю завалилася і була зведена наново у 1022—1023 роках. Купольні мозаїки відремонтували у 1027—1028 роках[2].
Хрестоносці Печатка тамплієрів. XIІІ ст.Протягом багатьох століть християнські паломники до Єрусалиму відвідували Храмову гору і мали змогу оглядати Купол Скелі. Але насильство з боку мусульман, зокрема наказ халіфа аль-Хакіма зруйнувати Церкву Святого Гробу, призвело до релігійної конфронтації і початку хрестових походів[3].
1099 року, в ході Першого хрестового походу, хрестоносці захопили Єрусалим і знищили більшість його мусульманського та єврейського населення. Загарбники перетворили Купол Скелі на церкву, доручивши доглядати за ним чернечому Ордену августинців, а сусідню мечеть Аль-Акса зробили палацом єрусалимських королів.
Близько 1119 року Купол Скелі передали чернечо-лицарському Ордену тамплієрів. Назва самого ордену походила від Купола Скелі, який вони називали Храмом Господнім (лат. Templum Domini). Сусідня мечеть Аль-Акса вважалася Храмом Соломона[джерело?]. Храм Господній був одним із символів тамплієрів й фігурував на печатках великих магістрів Ордену. Він став архітектурним взірцем для ряду круглих тамплієрських церков-ротунд у Європі[4].
З часом, внаслідок плутанини у європейських джерелах, Купол Скелі так само стали називати Храмом Соломона, ототожнюючи його із мечеттю аль-Акси.
Коментувати