Іссик-Куль
Іссик-Куль, або Ісіґ-кюл (кирг. Ысык-Көл) — безстічне озеро у Тянь-Шані, в Киргизстані, розташоване на висоті 1608 м; площа 6,2 тис. км², глибина до 668 м; частина акваторії під охороною, судноплавне.
Розташовано в міжгірській Іссик-Кульський улоговині між хребтом Кунгей-Алатау на півночі та хребтом Терскей Ала-Тоо на півдні. Довжина 178 км, найбільша ширина 60 км, глибина до 668 м (за іншими даними, до 702 м), середня глибина 278 м, об'єм води 1738 км³. У озеро впадає понад 50 річок, загальний річний стік яких перевищує 3 км³. Найбільші річки Джергалан (середня річна витрата води в гирлі 22 м³/сек) і Тюп, що впадають зі сходу; річка Чу, що протікає по західній околиці улоговини за декілька кілометрів від Іссик-Куля, нині не має зв'язку з озером. Стік з Іссик-Куля в Чу відбувався в багатоводні епохи при рівні озера на 10—12 м вище сучасного, через Буамську ущелину. Остання така епоха була в XVII—XVIII ст.
Живлення рі...Читати далі
Іссик-Куль, або Ісіґ-кюл (кирг. Ысык-Көл) — безстічне озеро у Тянь-Шані, в Киргизстані, розташоване на висоті 1608 м; площа 6,2 тис. км², глибина до 668 м; частина акваторії під охороною, судноплавне.
Розташовано в міжгірській Іссик-Кульський улоговині між хребтом Кунгей-Алатау на півночі та хребтом Терскей Ала-Тоо на півдні. Довжина 178 км, найбільша ширина 60 км, глибина до 668 м (за іншими даними, до 702 м), середня глибина 278 м, об'єм води 1738 км³. У озеро впадає понад 50 річок, загальний річний стік яких перевищує 3 км³. Найбільші річки Джергалан (середня річна витрата води в гирлі 22 м³/сек) і Тюп, що впадають зі сходу; річка Чу, що протікає по західній околиці улоговини за декілька кілометрів від Іссик-Куля, нині не має зв'язку з озером. Стік з Іссик-Куля в Чу відбувався в багатоводні епохи при рівні озера на 10—12 м вище сучасного, через Буамську ущелину. Остання така епоха була в XVII—XVIII ст.
Живлення річок змішане, з переважанням снігового; повноводні в кінці весни і влітку. Площа басейну Іссик-Куля близько 21,9 тис. км². Про розмах змін рівня, викликаних кліматичними коливаннями, свідчать озерні тераси заввишки 8—10 м і підводні руїни міст на глибині до 8 м. Протягом останніх двох сторіч рівень Іссик-Куля знижується: з 1886 року він упав на 4 м (за іншими даними, на 7 м); на цьому фоні відбуваються невеликі внутрішньосторічні коливання. З неотектонічними рухами пов'язано утворення високих терас (висота 35—40 м).
Береги Іссик-Куля розчленовані слабо, глибокі затоки є тільки на сході і південному сході (Тюпська, Джергаланська, Покровська бухта). Довжина берегової лінії 597 км, понад половину складають піщані береги, поширені також мулисті та галькові береги.
Коментувати