Гамле Ставангер — історичний район міста Ставангер у Рогаланні, Норвегія. Район складається здебільшого з відреставрованих дерев’яних будівель, які були побудовані у 18 столітті та на початку 19 століття.

Після Другої світової війни для Ставангера було створено новий план міста. Він включав знесення більшості старих дерев’яних будівель у центрі міста та заміну їх новими сучасними бетонними конструкціями. Один єдиний голос виступив проти цього плану, і сьогодні визнано, що Gamle Stavanger завдячує своїм існуванням Ейнару Хедену (1916-2001), тодішньому міському архітектору Ставангера. У 1956 році міська рада проголосувала за збереження частини старого центру міста.

Для збереження була обрана територія, яка вважалася найменш бажаною, і складалася з невеликих дерев’яних будівель, розташованих на західній стороні Вогена, внутрішня гавань міста Ставангер. У цьому районі є кілька збережених дерев’яних будинків 19-го та 20-го століть. Частина будинків належить муніципалітету, але більшість у приватній власності. З роками цей район змінився із занедбаного на модний, і сьогодні вважається найкращим місцем для людей, що думають про місто та мають почуття історії. Gamle Stavanger настільки виріс, що зараз охоплює понад 250 будівель, більшість з яких є невеликими білими дерев’яними котеджами. У цьому районі також знаходиться Норвезький консервний музей, де представлено типову фабрику 1920-х років.

Муніципалітет Ставангера отримав кілька нагород за збереження Gamle Stavanger. Під час 1975 року Європейського архітектурного року Ради Європи Гамле Ставангер разом з історичним рибальським селом Нусфіорд у Нурланді та колишнім шахтарським містечком Рьорос у Сьор-Тренделагу були визначені як приклади того, як збереження старих будівель цілком може збігатися з використанням , і як реабілітація може бути здійснена без втрати характеру.