Мечеть Джінгуеребер (араб. مسجد دجينجيربر) у Тімбукту, Малі, є відомим навчальним центром Малі, побудованим у 1327 році. , і цитується як Djingareyber або Djingarey Ber різними мовами. Його дизайн належить Абу Ісхаку Аль-Сахелі, якому Муса I із Малі, імператор імперії Малі, заплатив 200 кг (40 000 міскалів) золота. Відповідно до Ібн Халдуна, одного з найвідоміших джерел про Малі 14-го століття, ас-Сахілі отримав 12 000 міксалів золотого пилу за проектування та будівництво джінгуеребера в Тімбукту. Але більш обґрунтований аналіз показує, що його роль, якщо вона й була, була досить обмеженою. Архітектурні ремесла в Гранаді досягли свого розквіту в чотирнадцятому столітті, і вкрай малоймовірно, що культурний і багатий поет мав би щось більше, ніж знання дилетанта про тонкощі сучасної архітектурної практики.
За винятком для невеликої частини північного фасаду, який був посилений у 1960-х рока...Читати далі
Мечеть Джінгуеребер (араб. مسجد دجينجيربر) у Тімбукту, Малі, є відомим навчальним центром Малі, побудованим у 1327 році. , і цитується як Djingareyber або Djingarey Ber різними мовами. Його дизайн належить Абу Ісхаку Аль-Сахелі, якому Муса I із Малі, імператор імперії Малі, заплатив 200 кг (40 000 міскалів) золота. Відповідно до Ібн Халдуна, одного з найвідоміших джерел про Малі 14-го століття, ас-Сахілі отримав 12 000 міксалів золотого пилу за проектування та будівництво джінгуеребера в Тімбукту. Але більш обґрунтований аналіз показує, що його роль, якщо вона й була, була досить обмеженою. Архітектурні ремесла в Гранаді досягли свого розквіту в чотирнадцятому столітті, і вкрай малоймовірно, що культурний і багатий поет мав би щось більше, ніж знання дилетанта про тонкощі сучасної архітектурної практики.
За винятком для невеликої частини північного фасаду, який був посилений у 1960-х роках альхором (вапнякові блоки, також широко використовувані в решті міста), і мінарету, також побудованого з вапняку та вимазаного гряззю, мечеть Джінгарейбер зроблена повністю з землі плюс органічних матеріалів, таких як волокно, солома та дерево. Він має три внутрішні двори, два мінарети та двадцять п’ять рядів колон, вирівняних у напрямку схід-захід, і молитовний простір для 2000 людей.
Джінгуеребер — одне з чотирьох медресе, що входять до складу університету Тімбукту. У 1988 році він був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а в 1990 році був визнаний таким, що перебуває під загрозою через нанесення піску. Чотирирічний проект реставрації та реабілітації мечеті розпочався в червні 2006 року, його проводить і фінансує Фонд культури Ага Хана.
26 лютого 2010 року, під час Мауліда (фестивалю відзначають річницю народження Мухаммеда), у тисняві біля мечеті загинуло близько 26 людей і поранено щонайменше 55 інших, переважно жінок і дітей.
Коментувати