Перша мечеть  Руїни початкової мечеті на французькій листівці бл. 1900 р.

Точна дата будівництва першої мечеті Дженне невідома, але науковці припускають дати від 1200 до 1330 років н. е.[1] Найранніший документ, який її згадує, — «Тарік-аль-Судан» (Tarikh al-Sudan, «Історія Судану») Абд-аль-Саді 1655 року, який наводить ранню історію, ймовірно записану з усних джерел, які існували в середині 17-го ст. У Таріку зазначається, що султан Кунбуру перейшов в іслам, зруйнував свій палац, а на його місці побудував мечеть. Для себе він збудував новий палац на східній стороні мечеті[2]. Його безпосередній нащадок добудував вежі мечеті, а наступний султан — оточуючий мур[3].

Інші письмові згадки мечеті відсутні аж до часу, коли французький мандрівник Рене Огюст Кайє відвідав Дженне 1828 року та написав: «У Дженне є мечеть, збудована з землі, по боках якої дві масивні, але не високі вежі; вона грубо збудована, але дуже велика. Мечеть покинута на тисячі ластівок, які будують в ній свої гнізда. Через те в ній стоїть сморід, і щоб його уникнути, виникла традиція промовляти молитви у маленькому зовнішньому дворі.»[4]

Мечеть Секу Амаду  Мечеть Секу Амадух південного заходу у  1895. З книги Фелікса Дюбуа «Tombouctou la Mystérieuse».[5]

За десять років до відвідання міста Рене Кайє, правитель Фульбе Секу Амаду розпочав джихад та підкорив Дженне. Начебто він не схвалював стару мечеть та дозволив їх занепасти. Це і була будівля, яку бачив Кайє. Секу Амаду також закрив всі малі мечеті довкола.[6] Між 1834 та 1836 роками Секу Амаду збудував нову мечеть на схід від старої, на місці колишнього палацу. Нова мечеть була великою низькою будівлею без веж чи орнаменту.

Французькі сили під керівництвом Луї Аршинара захопили Дженне у квітні 1893 року. Невдовзі після того французький журналіст Фелікс Дюбуа відвідав місто та описав руїни старої мечеті[7]. На час його візиту, внутрішня частина старої мечеті використовувалась як кладовище[8]. У своїй книзі 1897 року, «Tombouctou la Mystérieuse» («Тімбукту загадковий»), Дюбуа наводить план та малюнок, як він уявляв вигляд мечеті до її занепаду.[9]

Сучасна мечеть

У 1906 році французька адміністрація міста зайнялася організацією відбудови початкової мечеті та будівництва школи на місті мечеті Секу Амаду. Відбудова була завершена 1907 року з використанням примусової сили під керівництвом Ісмаїла Траоре, голови гільдії каменярів Дженне. З фотографій того часу[1] видно, що принаймні частина зовнішніх стін відповідає їх положенню у першій мечеті, однак не ясно, чи колони, які підтримують дах, також розташовані на початковому місці. Майже точно новим у відбудованій мечеті було симетричне розташування трьох великих веж у стіні кібла. Тривала дискусія, наскільки дизайн відбудованої мечеті перебував під французьким впливом.[1]

 Сучасна мечеть (2003) позаду міського ринку

Дюбуа вдруге відвідав Дженне 1910 року та  був шокований новою будівлею. Він вважав, що французька колоніальна адміністрація була відповідальна за дизайн, і написав, що він нагадував «суміш їжака та церковного органа». Він вважав, що шпилі веж нагадують «бароковий храм, присвячений богу супозиторіїв».[10] Натомість, Жан-Луї Буржуа доводив, що дизайн «ґрунтовно африканський» і французи мали мало впливу на дизайн, крім можливо внутрішніх арок.[11]

На терасі перед східною стіною розташовані два поховання. Більший монумент на півдні — поховання Альмані Ісмаїла, важливого імама 18-го сторіччя.[12] На початку французького колоніального періоду озерце, розташоване на східній стороні мечеті, було засипане землею для створення відкритого простору, який зараз використовується як тижневий ринок.[13]

Велику мечеть облаштували системою гучномовців, однак мешканці Дженне не схвалили подальшу модернізацію та висловились на користь збереження історичності будівлі.

У 1996 році журнал «Vogue» провів всередині мечеті фотосесію; фото напівроздягнених моделей в журналі обурили місцевих мешканців і з того часу немусульманам заборонений вхід до мечеті[14] . Мечеть можна було побачити у фільмі 2005 року «Сахара».

↑ а б в (Bourgeois, 1987) ↑ «Коли султан прийняв іслам, він зруйнував палац, і на його місці збудував мечеть, присвячену Найвищому Богу» ↑ «Коли султан Кунбуру помер  — най змилостивиться над ним Найвищий Бог — його наступником став султан, який збудував вежі (abraj) головної мечеті» ↑ (Caillié, 1830, с. 460, Vol. 1) ↑ Гравюра з фото у (Dubois, 1896, с. 164) ↑ (Bourgeois, 1987, с. 55) ↑ (Dubois, 1896, с. 154) ↑ (Dubois, 1896, с. 162) ↑ (Dubois, 1896, с. 155) ↑ (Dubois, 1911, с. 189); його французький текст цитується у (Bedaux, Diaby та Maas, 2003, с. 16) ↑ (Bourgeois, 1987, с. 58) ↑ (Maas та Mommersteeg, 1992, с. 112) ↑ (Maas та Mommersteeg, 1992, с. 159) ↑ 25 Simply Amazing Mosques — International Listings Blog. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2015.