Slovenija
СловеніяContext of Словенія
Слове́нія (словен. Slovenija), офіційна назва — Респу́бліка Слове́нія (словен. Republika Slovenija) — країна на півдні Центральної Європи, розташована на перехресті важливих культурних та торговельних шляхів. Межує з Італією на заході, Австрією на півночі, Угорщиною на північному сході, Хорватією на південному сході та омивається Адріатичним морем на південному заході. Займає територію площею 20 271 км² (38-ме місце в Європі) і має 2,116 млн населення. Будучи однією з держав-наступниць колишньої Югославії, нині Словенія — парламентська республіка та країна-член Євросоюзу, ООН і НАТО. Столиця і найбільше за населенням місто країни — Любляна.
Країна має переважно гірську місцевість з континентальним кліматом за винятком Словенського Примор'я з середземноморським кліматом і північного заходу з Альпійським кліматом. Крім того, на території частково розташовані Динарське нагір'я і Середньодунайська низовина. Країна характеризується з...Читати далі
Слове́нія (словен. Slovenija), офіційна назва — Респу́бліка Слове́нія (словен. Republika Slovenija) — країна на півдні Центральної Європи, розташована на перехресті важливих культурних та торговельних шляхів. Межує з Італією на заході, Австрією на півночі, Угорщиною на північному сході, Хорватією на південному сході та омивається Адріатичним морем на південному заході. Займає територію площею 20 271 км² (38-ме місце в Європі) і має 2,116 млн населення. Будучи однією з держав-наступниць колишньої Югославії, нині Словенія — парламентська республіка та країна-член Євросоюзу, ООН і НАТО. Столиця і найбільше за населенням місто країни — Любляна.
Країна має переважно гірську місцевість з континентальним кліматом за винятком Словенського Примор'я з середземноморським кліматом і північного заходу з Альпійським кліматом. Крім того, на території частково розташовані Динарське нагір'я і Середньодунайська низовина. Країна характеризується значним біологічним різноманіттям і дуже багата на водні ресурси, маючи щільну річкову мережу, водоносну систему і значні карстові підземні водотоки. Більше половини території покриті лісами. Населення країни розсіяне і нерівномірне.
Історично нинішня територія Словенії була частиною різних держав, включаючи Римську імперію, Візантійську імперію, Каролінгську імперію і Священну Римську імперію, Габсбурзьку монархію, Венеційську республіку, Іллірійські провінції Наполеона І під французьким керівництвом, Австрійську імперію і пізніше Австро-Угорщину. У жовтні 1918 році словенці вперше реалізували своє право на самовизначення, ставши одними із засновників Держави Словенців, Хорватів і Сербів. У грудні 1918 року вони обʼєдналися з Королівством Сербія в Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (перейменоване в 1929 році в Королівство Югославія).
Під час Другої світової війни (1939—1945) територія Словенії була окупована і анексована Німеччиною, Італією і Угорщиною, а невелика територія перейшла до Незалежної Держави Хорватії, нацистської маріонеткової держави. У 1945 році Словенія стала членом-засновником Федеративної Народної Республіки Югославії, перейменованої в 1963 році на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. У перші роки після Другої світової війни держава відпочатку була союзником зі Східним блоком, але ніколи не підписувала Варшавський договір, і в 1961 році стала одним із засновників Руху неприєднання.
У червні 1991 року після введення багатопартійної представницької демократії Словенія стала першою республікою, що відділилася від Югославії й оголосила суверенітет і незалежність. Після цього в країну ввійшла Югославська Народна Армія і почалась Десятиденна війна, яка закінчилась підписанням Бріонської угоди за посередництва ЄС. 2004 року вступила до НАТО та ЄС, а 2007 року стала першим членом Єврозони з колишніх комуністичних країн. 2010 року приєдналася до Організації економічного співробітництва та розвитку — асоціації розвинених країн з високим доходом громадян.
More about Словенія
- Currency Євро
- Native name Slovenija
- Calling code +386
- Internet domain .si
- Mains voltage 230V/50Hz
- Democracy index 7.54
- Population 1913355
- Область 20271
- Driving side right
На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[1]. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозалізної доби[2].
Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від н. е. У VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. У 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180 році. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.
Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. У XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.
Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятилітня війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але у XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.
У 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. У XIX сторіччі, особливо під час Революції 1848—1849 рр., у Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).
Проголошення держави словенців, хорватів та сербів на конгрес-сквері в Любляні 20 жовтня 1918 р.У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, внаслідок чого Італія окупувала області Приморську і Істру, а також частину Далмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла до Королівства сербів, хорватів в словенців, яке в 1929 було перейменовано в Королівство Югославія.
У 1941 році після окупації Югославії державами Осі Італія анексувала територію до Любляни — Провінція Любляна, а Німеччина — решту території з містом Марибор.
...Читати даліНа території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[1]. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозалізної доби[2].
Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від н. е. У VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. У 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180 році. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.
Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. У XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.
Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятилітня війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але у XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.
У 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. У XIX сторіччі, особливо під час Революції 1848—1849 рр., у Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).
Проголошення держави словенців, хорватів та сербів на конгрес-сквері в Любляні 20 жовтня 1918 р.У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, внаслідок чого Італія окупувала області Приморську і Істру, а також частину Далмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла до Королівства сербів, хорватів в словенців, яке в 1929 було перейменовано в Королівство Югославія.
У 1941 році після окупації Югославії державами Осі Італія анексувала територію до Любляни — Провінція Любляна, а Німеччина — решту території з містом Марибор.
Після Другої світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945 року. Від Італії до Словенії було приєднано території Обална-Крашка і Горишка.
Розташування Словенії в Соціалістичній Федеративній Республіці ЮгославіїЗгідно з референдумом, Словенія проголосила незалежність від СФРЮ 25 червня 1991 р.
НезалежністьВійна в Словенії (один з військових конфліктів війни, що почалася при розпаді Югославії) тривала десять днів. У ході 72 бойових контактів втрати Югославської армії склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4693 військовослужбовці і 252 співробітники федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатантів, інші — цивільні особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортних засоби і 6 літальних апаратів.
У грудні 1991 року прийнята нова конституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення і приватизації. Члени Європейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992 року, і Організація Об'єднаних Націй прийняла її у свій склад 22 травня 1992 року.
Словенія отримала членство в ЄС у 2004 роціСловенія приєдналася до Європейського Союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані до Європейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідати Маастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася до єврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою постціалістичною країною, що головувала в Раді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.
Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під час словенських протестів 2012—2013 рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011 року. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля[3].
↑ Truhlar F. Gradišča utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530—538 ↑ Б. Завітій. Історія досліджень городищ ранньозалізної доби в Словенії (за матеріалами словенської літератури) / Вісник Інституту археології Збірник наукових праць. — 2008, Вип.3. ↑ A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild