Context of Корсика

Ко́рсика (корс. Corsica, фр. Corse) — великий острів та однойменний регіон Франції, розташований в Середземному морі біля західного берега Італії, на північ від Сардинії. Корсика має особливий регіональний статус, офіційна назва цього адміністративного утворення — Територіальна спільнота Корсика (корс. Cullettività territuriale di Corsica, фр. Collectivité Territoriale de Corse). Складається з адміністративних департаментів Верхня Корсика та Південна Корсика.

Спеціальний статус регіону визначає наявність регіонального парламенту (61 депутат) з правом спостереження за законотворчістю Національних зборів Франції. Столиця регіону — Аяччо.

Корсика відома своєю традицією вендетти, що була поширена в минулому.

More about Корсика

Population, Area & Driving side
  • Population 347597
  • Область 8680
Історія
  • Багато народів залишили слід в історії Корсики. Острів по черзі належав грекам, римлянам, вандалам, візантійцям, маврам та ломбардцям, потім французам.

    Археологія Корсики

    Але почалася історія острова ще на кілька тисячоліть раніше. Вже в VI тис.років до н. е. тут з'явилося землеробство. Це сталося під час колонізації острова представниками культури Імпрессо.

    Культура Імпрессо або Культура кардіальної (кардіумної) кераміки названа так через те, що її представники робили відбитки на кераміці раковинами молюска Cardium.

    Є версія, що осілі в цих місцях мореплавці перебралися сюди з Тоскани через Тірренське море. У Тоскані зустрічаються поселення зі схожою керамікою.

    Жили перші поселенці під склепіннями печер і займалися полюванням, риболовлею та збиранням раковин, хоча вже вміли розводити домашніх тварин та вирощувати пшеницю. Так тривало кілька тисячоліть.

    Жителі острова зводили мегаліти Філітоса, що збереглись до наших днів.

    Особливо цікаві 2-3-метрові менгіри, які були створені приблизно в 1500 р. до н. е. На цих менгірах вирізані людські обличчя, зброя та обладунки, барельєфи та орнаменти. Можливо, ці споруди зводилися, щоб захищати землі від нашестя на Корсику торіанськіх племен.

    Стародавня Корсика

    Торіанці — теж невідомий народ. Він належить до культури Торре — археологічної культури, що існувала на острові Корсика. А названа культура за назвами однойменних башт, котрі є характерними для даної культури. Ці башти почали споруджувати на півдні Корсики в епоху бронзової доби з 1600 р. до н. е.

    Торіанці перемогли місцевих жителів, а їх кам'яних велетнів скинули з п'єдесталів, зруйнували, закопали у землю. Частина з них використовувалася навіть як будівельні матеріали під час спорудженні веж-Торре.

    ...Читати далі

    Багато народів залишили слід в історії Корсики. Острів по черзі належав грекам, римлянам, вандалам, візантійцям, маврам та ломбардцям, потім французам.

    Археологія Корсики

    Але почалася історія острова ще на кілька тисячоліть раніше. Вже в VI тис.років до н. е. тут з'явилося землеробство. Це сталося під час колонізації острова представниками культури Імпрессо.

    Культура Імпрессо або Культура кардіальної (кардіумної) кераміки названа так через те, що її представники робили відбитки на кераміці раковинами молюска Cardium.

    Є версія, що осілі в цих місцях мореплавці перебралися сюди з Тоскани через Тірренське море. У Тоскані зустрічаються поселення зі схожою керамікою.

    Жили перші поселенці під склепіннями печер і займалися полюванням, риболовлею та збиранням раковин, хоча вже вміли розводити домашніх тварин та вирощувати пшеницю. Так тривало кілька тисячоліть.

    Жителі острова зводили мегаліти Філітоса, що збереглись до наших днів.

    Особливо цікаві 2-3-метрові менгіри, які були створені приблизно в 1500 р. до н. е. На цих менгірах вирізані людські обличчя, зброя та обладунки, барельєфи та орнаменти. Можливо, ці споруди зводилися, щоб захищати землі від нашестя на Корсику торіанськіх племен.

    Стародавня Корсика

    Торіанці — теж невідомий народ. Він належить до культури Торре — археологічної культури, що існувала на острові Корсика. А названа культура за назвами однойменних башт, котрі є характерними для даної культури. Ці башти почали споруджувати на півдні Корсики в епоху бронзової доби з 1600 р. до н. е.

    Торіанці перемогли місцевих жителів, а їх кам'яних велетнів скинули з п'єдесталів, зруйнували, закопали у землю. Частина з них використовувалася навіть як будівельні матеріали під час спорудженні веж-Торре.

    А потім хвиля за хвилею, накривали острів завойовники. Це був ласий шматочок, оскільки, крім усього іншого, мав домінівне положення в Середземному морі, звідси можна було наглядати за величезним, одним з найважливіших у політичному та економічному житті того часу регіоном.

    Сюди прийшли етруски та заснували на берегах торгові пункти; пізніше Корсику підпорядкували фінікійці, потім фокейці. У V столітті Корсикою заволоділи карфагеняни, але у 238 році до н. е. змушені були поступитися островом римлянам.

    Корсика розцвіла під владою римлян. Були побудовані 33 добре укріплених міста. Ці століття римського панування були, мабуть, найбільш спокійними в історії Корсики.

    А потім почалися набіги варварів. У V столітті на Корсику неодноразово нападали вандали і до 470 року заволоділи островом. Це повністю виснажило острів.

    Середньовічна Корсика

    Найвеличніший візантійський полководець Велізарій звільнив острів від вандалів у 533 році, і з того часу він поперемінно належав то Візантії, то готам, поки його не опанували в 754 році франки короля Піпіна Короткого, а потім в 850 році сарацини.

    На початку XI ст. Островом вже володіли пізанці, які розділили його на безліч невеликих феодальних володінь. 1002 року корсиканці повстали проти гніту баронів і заснували на півночі представницький орган з п'ятнадцяти спадкових Капоралі, а південною частиною володіли графи Істрія, Чинарка, делла Рокка та ін. Постійна боротьба кланів, боротьба між північчю і півднем, між різними партіями та угрупованнями буде продовжуватися протягом усієї подальшої історії Корсики.

    У 1300 році влада над Корсикою перейшла до Генуї, але нових правителів корсиканці визнали тільки у 1387 році.

    Нова історія Корсики

    Під час Італійської війни між Францією та Габсбурзькою імперією, в 1553-1558 роках на Корсику, що контролювалась союзною Габсбургам Генуезькою республікою здійснили вторгнення французькі війська, яки окупували острів при активній підтримці флоту Османської імперії. Одночасно відбувалось повстання корсиканців під проводом Сампьєтро, коли з 1553 по 1570 корсиканці намагалися вигнати генуезців з острова. За панування над Корсикою з перемінним успіхом боролися Генуезька республіка та Арагонське королівство.

    У 1729 року корсиканці знову взялися за зброю проти Генуї, яка за допомогою імператорських військ, швидко придушила повстання.

    У 1735 році барон Теодор Нейгоф був настільки популярний серед населення, що його проголосили королем. Але в 1738 році Нейгоф був змушений залишити Корсику ще до прибуття покликаних Генуєю на допомогу французьких військ. Але тільки-но війська залишили Корсику, на острові в 1741 році знову спалахнув заколот.

    Починаючи з 1752 новими заколотами керували двоє Паолі. Ще в 1764 році генерал Паскаль Паолі обмежив панування генуезців кількома приморськими містами та містом Бастією.

    Генуя зрозуміла, що Корсика приносить їй лише збитки, тому за Версальською угодою (1768)[ru] передала острів Франції у 1769, в рахунок сплати боргів.

    Паолі, сподіваючись на підтримку Англії, вчинив французам запеклий опір. Але коли на острові висадилося тридцятитисячне французьке військо, Паолі втік до Англії. Однак, в горах війна тривала до 1774 року. У 1793 році Паолі за допомогою англійців заволодів Бастен і Кальві, після чого 18 червня 1794 р. збори представників Корсики вирішили приєднатися до Великої Британії. Корсика отримала свого віцекороля та свій парламент. Але французька партія отримала таку підтримку, що коли в 1796 році французи з'явилися в Ліворно, англійці були змушені залишити Корсику, що відійшла до Франції.

    Read less

Where can you sleep near Корсика ?

Booking.com
487.420 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 46 visits today.