Відомо, що коні разом з квадригою, з якою вони були зображені, впродовж тривалого часу були виставлені на іподромі Константинополя. Можливо саме вони згадані у візантійському тексті VIII чи IX століття Parastaseis syntomoi chronikai як «чотири позолочених коня, що височать над іподромом», що «привезені з острова Хіос за Феодосія II»[1]. Вони все ще були там у 1204 році, коли під час Четвертого хрестового походу при розграбуванні Константинополя стали трофеями венеційців. Невдовзі після походу дож Енріко Дандоло переправив коней у Венецію, де у 1254 році вони були встановлені на лоджії фасаду базиліки Святого Марка. Першим поставив питання про походження скульптур Петрарка, який писав про них[2][3]:

 

 

У 1797 році за вказівкою Наполеона коней зняли з базиліки і відвезли в Париж, де вони увінчали Тріумфальну арку на площі Каррузель разом з квадригою.

Поверненню коней до Італії сприяв Антоніо Канова[2]. У 1815 році їх доставив до Венеції капітан Думареск (Captain Dumaresq). Він брав участь у битві при Ватерлоо і, коли прибув з союзними військами у Париж, був обраний імператором Австрії, щоб зняти коней з Тріумфальної арки і повернути на своє місце до базиліки Святого Марка. За майстерність, з якою була виконана ця робота, імператор подарував йому золоту табакерку з його ініціалами, викладеними алмазами на кришці[5].

На початку 1980-х через постійне пошкодження від зростаючого забруднення повітря було прийняте рішення заміни коней на фасаді собору їх точними копіями. З того часу оригінали виставляються тільки всередині базиліки.