У VI столітті, до прибуття Августина із Риму у 597 році, церква Святого Мартина була особистою каплицею королеви Берти Кентської. Королева Берта була християнською франкською принцесою, яка прибула в Кентербері у супроводі капелана, єпископа Людгарда. Король Етельберт Кентський, її чоловік, був язичником, але дозволив їй сповідувати свою релігію. Церква була побудована у романському стилі близько 580 року із використанням сполій — фрагментів більш ранніх римських споруд. Готична вежа прибудована до церкви пізніше.

Але за відомостями Преподобного Беди, ченця та історика, королева Берта лише відновила храм, покинутий після відходу з Британії римлян. Беда відмітив, що ця церква була присвячена Святому Мартіну Турському, а Тур був містом, біля якого росла Берта.

Після прибуття Августина він використовував церкву як свою штаб-квартиру, відразу збільшивши її. Король Етельберт незабаром хрестився тут. Після будівництва Кентерберійського собору і абатства Святого Августина престиж церкви Святого Мартіна зменшився, але вона зберігає свій пріоритет і історичне значення.