Монастир Святого Флоріана — один з найстаріших та найбільших монастирів Австрії, розташований в околицях Лінца. Монастир має ім'я святого Флоріана, чиї рештки покояться в базиліці та приваблюють паломників з усієї країни. З 1071 року обитель, що виникла за Каролінгів, належить ордену августинців. Поблизу монастирських стін виросло селище Санкт-Флоріан.

Найстаріші споруди Санкт-Флоріана — залишки стін фортеці. На місці романської церкви, що згоріла 1235 року, була зведена готична, яка, своєю чергою, у 1683–1708 роках була перебудована в стилі бароко за проєктом Карло Антоніо Карлоне. Після смерті Карлоне будівництво монастиря курував знаменитий австрійський архітектор Якоб Прандтауер. Фрески належать пензлю Бартоломео Альтомонте.

У 1744 році Й. Г. Хайбергер став до будівництва теперішньої будівлі бібліотеки, де міститься зібрання зі 130 000 книг та середньовічних рукописів. З цієї бібліотеки походить Флоріанський псалтир (нині у Варшаві). Широко відома також монастирська картинна галерея, де подано рідкісні твори художників дунайської школи, включаючи Альтдорфера.

З монастирем пов'язано життя композитора Антона Брукнера, який народився у сусідньому місті Ансфельден, співав хлопчиком у монастирському хорі, а згодом, у 1848–1854 роках служив органістом в парафії. Брукнер похований у монастирській церкві, його саркофаг розміщений під церковним органом. Альфред Шнітке дав назву «Святий Флоріан» своїй другій симфонії, яка присвячена пам'яті Брукнера.