Salzburg

( Зальцбург )

За́льцбург (нім. Salzburg [ˈzalt͡sbʊɐ̯k] , бавар. Soizburg — дослівно «Соляни́й зáмок») — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Зальцбург. Зальцбург — четверте за розмірами місто Австрії після Відня, Граца й Лінца.

Центральна історична частина міста внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Зміни населення Рік Населення Зміна1869 27 858 — 1880 33 241 +19.3% 1890 38 081 +14.6% 1900 48 945 +28.5% 1910 56 423 +15.3% 1923 60 026 +6.4% 1934 69 447 +15.7% 1939 77 170 +11.1% 1951 102 927 +33.4% 1961 108 114 +5.0% 1971 129 919 +20.2% 1981 139 426 +7.3% 1991 143 978 +3.3% 2001 142 662 −0.9% 2011 145 367 +1.9% 2013 145 871 +0.3% 2015 148 420 +1.7% 2016 150 887 +1.7% Statistik Austria[1]

Поселення на місці сучасного Зальцбурга існувало, як свідчать археологічні розкопки, з часів неоліту. Пізніше тут розташовувалося кельтське поселення, яке в I столітті до н. е. було завойоване римлянами. Починаючи з 45 року н. е. утворена колонія Ювавум у районі сучасного Зальцбурга, яка стала одним з головних населених пунктів римської провінції Норік. 477 року вождь ругиїв Одоакр на чолі союзної армії ругіїв, гепідів, готів та герулів, за легендою, взяв місто Ювавум і стратив св. Максима і 50 його учнів[2].

У 696 році баварський герцог подарував ці землі єпископу Руперту (згодом долученому до лику святих). Руперт заснував тут близько 700 року два монастирі, що збереглися до наших днів і стали ядром майбутнього міста — чоловіче бенедиктинське абатство Святого Петра і жіноче абатство Ноннберг.

У 739 році місто стало єпископською резиденцією, у кінці VIII століття за єпископів Віргілія та Арно місто стало центром місіонерської активності християнської церкви в альпійському регіоні. Із цих же часів місто має назву Зальцбург, яким зобов'язано численним родовищам солі в окрузі. 798 року зальцбурзькі єпископи підвищили статус і стали архієпископами.

У 1077 році на горі над містом була побудована фортеця Гогензальцбург, яку згодом багаторазово перебудовували.

Князівство Священної Римської імперії

У 1278 році архієпископство було визнано суверенним князівством Священної Римської імперії і поступово перетворилося на відносно незалежну клерикальну державу. Остаточно незалежність від Баварії була встановлена в XIV столітті, у цей же час епідемія чуми забрала майже третину населення міста.

Влада князів-архієпископів тривала до 1803 року, у періоди розквіту володіння Зальцбурга сягали далеко за межі нинішньої федеральної землі Зальцбург.

Найвищого розквіту князівство досягло наприкінці XVI — початку XVII століття. За архиєпископів Вольфовича Дітріха фон Райтенау, Маркусі фон Хоемесе і Парісі Лодроне місто було сильно перебудоване під керівництвом італійських архітекторів, після чого набуло заслуженої слави однієї зі столиць європейського бароко. 1622 року в місті був заснований університет, закритий у 1810 році і знову відкритий у 1963 році. 1628 року побудований міський собор, у 1767 прорубаний один із найстаріших у Європі дорожніх тунелів під горою Мьонхсберг.

Успішно розвивалися ремесла, пивоваріння. Перша броварня була відкрита ще в 1492 році (броварня Stiegl-Brauwelt). Однак головним джерелом прибутків міста було виробництво і продаж солі.

У роки реформації Зальцбург був одним із головних оплотів католицизму в німецьких землях, у 1731 році всі протестанти були вигнані з міста.

Період Наполеонівських війн

У 1803 році в рамках німецької медіатизації з колишнього Зальцбурзького архієпископства було створено курфюрство для Фердинанда III, колишнього Великого герцога Тосканського, у якого Наполеон I забрав землі і створив на них Етрурське королівство.

У 1805 році, відповідно до умов Пресбурзького миру, та частина території курфюрства, яка раніше була архієпископством, увійшла до складу Австрійської імперії.

1810 року місто передали Баварії, але в 1816 році за рішенням Віденського конгресу Зальцбург увійшов до складу Австрії.

18 — 23 серпня 1867 року в Зальцбурзі відбувалася зустріч між Францом Йосифом і Наполеоном III.

У 1938 році внаслідок аншлюсу в Зальцбург увійшли німецькі війська. Під час Другої світової війни місто кілька разів зазнавало бомбардувань союзників, однак практично всі визначні пам'ятки Зальцбурга залишилися неушкодженими.

Зальцбург був визволений військами США 5 травня 1945 року. Після війни місто було центром американської окупаційної зони.

[1] Літопис Готфріда Вінтерберського ХІІ ст. [240. 13-14].
Photographies by:
Jiuguang Wang - CC BY-SA 3.0
Statistics: Position
635
Statistics: Rank
157638

Коментувати

Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.

Безпека
618329457Click/tap this sequence: 9972

Google street view

Where can you sleep near Зальцбург ?

Booking.com
487.370 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 3 visits today.