Долина глеків (лао.: ທົ່ງໄຫຫິນ МФА: [tʰōŋ hǎj hǐn]) — це мегалітичний археологічний пейзаж у Лаосі. По плато Сієнг Кхуанг (Xieng Khouang) в однойменній провінції Лаосу розкидані тисячі мегалітичних кам'яних глеків. Вони розташовані групами від одного до сотень глеків на невисоких пагорбах, які оточують центральну рівнину та долини, які піднімаються вгору. Плато Сієнг Кхуанг розташовано на північному кінці Аннамських гір, основного гірського хребта Індокитаю.

Початкова експедиція з дослідження глеків на початку 1930-х рр. припустила, що глеки пов'язані з доісторичними поховальними обрядами. Розкопки, які з того часу проводились лаоськими та японськими спеціалістами, підтвердили цю теорію знайденими довкола глеків людськими рештками, поховальними предметами та керамікою. Долина глеків датується Залізною добою (500 р. до н. е. — 500 р. н. е.) і є одним з найважливіших місць для вивчення доісторичного періоду Південно-Східної Азії. Вона має потенціал пролити світло на зв'язок ускладнення суспільств з мегалітичними спорудами та надати інформацію про соціальну організацію спільнот Південно-Східної Азії в Залізну добу.

У Долині глеків тривають дослідження та заходи зі збереження під егідою ЮНЕСКО, з наміром в подальшому включити її до переліку культурної Світової спадщини людства.