Тибет
Context of Тибет
Тибе́т (тиб. བོད་; bod [pʰø̀ʔ]; кит. 西藏, пін. Xīzàng) — історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір'я. Також охоплює Китай. У квітні 1951 року анексований Китаєм. Зараз опозиційними силами ведуться всілякі спроби відновити втрачену суверенність. Історичною столицею Тибету є місто Лхаса.
На сьогодні уряд Тибету знаходиться у вигнанні і перебуває в індійському місті Дхарамсала. Головою уряду до 2002 року був Далай-лама XIV.
More about Тибет
- Population 3002166
- Область 2500000
Тибетська імперія 780-ті — 790-ті рр.Тибет став єдиною державою з VII ст. Об'єднав Тибет цемпо (імператор) Сронцангамбо. Його держава розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі "Світле свічадо царських родоводів" та «Блакитному літописі» (автор Шоннупал, 1478 рік).
Перелік імператорів всього Тибету (представники Ярлуг):
Сронцангамбо (580—650) Манронманцан (650—679) Дудсрон (679—703) Меагцом (703—755) Тисрондецан (755—797) Мунецанбо (797—798) Мутігцанбо (798—804) Тідесронцан (804—817) Ралпачан (817—841) Дарма (841—845)Після смерті імператора Дарми Тибетська держава розпадається на Західнотибетське та Центральнотибетське царства, які, у свою чергу, протягом X ст. розпалися на менші князівства, відбувалося подальше подрібнення Тибету. Водночас все більшої влади набували буддійські монахи.
З XIII ст. в складі Монгольської імперії та монгольської династії Юань. У 1254 році Хубілай надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе Далай-лами. У 1642 році Далай-лама V стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.
У 1751 році за часів імператора Цяньлуна з династії Цін Тибет — васал Китаю. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) Тибет знову стає незалежним.
Дивитись докладніше Тибет у Новий час (1642-1912)
...Читати даліRead less Тибетська імперія 780-ті — 790-ті рр.Тибет став єдиною державою з VII ст. Об'єднав Тибет цемпо (імператор) Сронцангамбо. Його держава розпалася у IX ст. Після цього існували різні за розміром держави на території Тибету. Цей період відображено у літописі "Світле свічадо царських родоводів" та «Блакитному літописі» (автор Шоннупал, 1478 рік).
Перелік імператорів всього Тибету (представники Ярлуг):
Сронцангамбо (580—650) Манронманцан (650—679) Дудсрон (679—703) Меагцом (703—755) Тисрондецан (755—797) Мунецанбо (797—798) Мутігцанбо (798—804) Тідесронцан (804—817) Ралпачан (817—841) Дарма (841—845)Після смерті імператора Дарми Тибетська держава розпадається на Західнотибетське та Центральнотибетське царства, які, у свою чергу, протягом X ст. розпалися на менші князівства, відбувалося подальше подрібнення Тибету. Водночас все більшої влади набували буддійські монахи.
З XIII ст. в складі Монгольської імперії та монгольської династії Юань. У 1254 році Хубілай надав право на володіння Тибетом Саг'я Пагбі-ламі, лідеру ламаїстів. З середини XIV Тибет звільнився від влади монголів. До середини XVI ст. владу у країні перебирають на себе Далай-лами. У 1642 році Далай-лама V стає світським та релігійним володарем у країні. Тоді вводиться посада заступника Далай-лами — панчен-лами.
У 1751 році за часів імператора Цяньлуна з династії Цін Тибет — васал Китаю. З початком сінхайської революції у Китаї (1911 рік) Тибет знову стає незалежним.
Дивитись докладніше Тибет у Новий час (1642-1912)
Історичні провінції ТибетуУ квітні 1951 року під тиском китайського уряду уклали угоду зі 17 пунктів з КНР, включаючи анексію Тибету.[1] У березні 1959 року відбулося масове повстання народу проти китайської влади.
Тибетська опозиція розцінює політику китайської влади в регіоні, як геноцид проти тибетців. У минулому Тибет поділявся на кілька провінцій, які нині зберігають традиційну назву:
У-Цанг Кхам АмдоСучасний китайський Тибетський автономний район займає тільки територію провінції У-Цанг та західну частину провінції Кхам. Східна ж частина Кхам та провінція Амдо зараз перебувають у межах китайських провінцій Юньнань, Сичуань, Цінхай та Ганьсу.
↑ Tsepon Wangchuk Deden Shakabpa (October 2009). One Hundred Thousand Moons: An Advanced Political History of Tibet. BRILL. с. 953,955. ISBN 90-04-17732-9.
Тибетські адміністративно-територіальні одиниці в складі КНР
