Понті́йці (грец. Πόντιοι), Понтійські греки — етнографічна група греків, нащадки вихідців з історичної області Понт на північному сході Малої Азії.

Понтійці - це ім'я греків, які походять з області Понту, тобто південного узбережжя Чорного моря, на північному сході Малої Азії, а також з регіону Кавказу. Вони називають себе римлянами. Присутність греків у регіоні Понту бере свій початок від античності до сучасності, коли більшість із них (християни-понтійці) були переселені до Греції, з обміном населенням, що відбувся після Малоазійської катастрофи 1922 року та геноциду грецьких понтійців Ті понтійці, які іммігрували до Російської імперії або втекли до СРСР, після короткого періоду процвітання, а потім суворого переслідування з боку сталінського режиму, були змушені переїхати до Греції після розпаду Союзу.

Понтійські греки компактно проживають в Україні, Грузії (абсолютна більшість вже покинула країну), Росії (Кубань республіки та областях Північного Кавказу), Казахстану, Греції, Туреччини та Вірменії. Самоназва — ромеї; наразі прийнята форма «понтіос» (понтієць), яку дали їм греки метрополії. Спілкувались на понтійському діалекті, впродовж XX століття переважно перейшли на російську чи новогрецьку мови.