Францу́зька Краї́на Ба́сків або півні́чна Краї́на Ба́сків (фр. Pays basque français, баск. Ipar Euskal Herria, Iparralde) є північно-східною частиною Басконії або історичної області Країна Басків. Адміністративно північна Країна Басків є західною половиною французького департаменту Атлантичні Піренеї. Східну половину департаменту займає Беарн. На північ від французької Країни Басків розташований французький департамент Ланди, на захід — Біскайська затока, а на південь — іспанська Країна Басків. Площа французької Країни Басків становить 2 869 км². На відміну від іспанської Країни Басків, зокрема таких індустріалізованих провінцій, як Біскайя і Гіпускоа, французька частина лишається значною мірою аграрною, за винятком міської агломерації Байонна-Англет-Біарриц, населення якої становить близько 40 % населення всієї північної Країни Басків. Важливим джерелом прибутку для регіону є туризм, зокрема в містах, розташованих на березі моря (Біарриц тощо).

Баски розглядають північну Країну Басків як об'єднання трьох історичних провінцій, розташованих на північному сході історичної області Країна Басків:

• Лапурді або Лабур (баск. Lapurdi, фр. Labourd), площа 800 км²;
• Нижня Наварра (баск. Nafarroa Beherea, фр. Basse-Navarre), площа 1 284 км²;
• Субероа або Суль (баск. Zuberoa, фр. Soule), площа 785 км².

Баскська назва регіону — Ipar Euskal Herria або Iparralde ('Північ'), іспанська частина Басконії відповідно називається Hego Euskal Herria або Hegoalde ('Південь').

У 2006 р. регіон нараховував 280 266 жителів, з них 234 845 (83,8 %) — у Лапурді, 30 333 (10,8 %) — у Нижній Наваррі і 15 088 (5,4 %) — у Субероа.

Згідно з опитуванням, проведеним у 2006 р., 22,5 % жителів французької Країни Басків були двомовними (вільно володіли і французькою і баскською), 8,6 % розуміли баскську і 68,9 % не розуміли баскської мови. Однак результати дуже різняться залежно від регіону: у Нижній Наваррі і Субероа 66,2 % розмовляють або розуміють баскську; у міській агломерації Байонна-Англет-Біарриц лише 14,2 % розмовляють баскською чи розуміють її; на решті території Лапурді таких 36,9 %. Частка баскомовних жителів північної Країни Басків зменшилася на 3,9 % з 1996 р., коли вона була 26,4 %.

Баскський націоналістичний рух зародився у 1963 р., коли виник рух Enbata (заборонений у 1974 р.); зараз баскський націоналізм на Півночі представлений такими партіями, як Abertzaleen Batasuna, які прагнуть розділення Атлантичних Піренеїв на два департаменти: Країна Басків і Беарн. У регіоні присутні також такі націоналістичні партії, як EAJ-PNV, Eusko Alkartasuna і Batasuna, але їхній вплив є невеликим, особливо у порівнянні з іспанською Країною Басків. Ці політичні партії зазвичай набирають менш ніж 15 % голосів на місцевих виборах.

У 1980-х і 1990-х роках у північній Басконії діяла воєнізована група Iparretarrak ('північани'), яка використовувала насильство для досягнення незалежності, однак ця організація не виявляла ознак діяльності уже протягом десятиріччя.

29 січня 1997 р. регіон офіційно став одним із «країв» ('pays') Франції, тобто представницьким органом, що завідує деякими видами діяльності, але без власного бюджету.