Багата і насичена подіями історія Майорки розпочалася ще у доісторичні часи, що підтверджується знахідками залишків поселень первісних людей. Свій слід на Майорці залишили фінікійці, греки, римляни, візантійці, араби.

Мешканці Майорки були чудовими мореплавцями та картографами. Їх географічні знання отримані на власному досвіді та розвивались в мультикультурній атмосфері.

Заснував королівство арагонський король Хайме I «Завойовник». Протягом 1229—1231 років він зумів захопити 3 з 4 Балеарських островів: Майорку, Ібісу і Форментеру, а Менорку, де існував самостійний мусульманський емірат перетворив на залежну сеньйорію. У 1253 році за заповітом Хайме І ці землі були успадковані його молодшим сином Хайме. Хайме Молодший у 1276 році після смерті батька успадкував окрім Балеарських островів, графства Руссільйон і Сердінья, віконтство Карладес, баронство Омелас, володіння Монпельє. Усі вони увійшли до складу Королівство Майорка.

В подальшому королі Майорки намагалися діяти проти Арагонських королів у спілці з королями Франції. При цьому з останніми також були конфлікти стосовно володіння Монпельє. Втім конфлікти з Арагоном у 1285 році призвели до повалення цієї династії, переходу королівства Майорки під контроль королів Арагону. У 1287 році до королівство було приєднано острів Мінорку.

У 1295 році владу гілки Хайме II вдалося відновити. З цього моменту майоркські королі приділяли більше уваги розбудові власних володінь та протистоянню з мусульманськими державами на північному узбережжі Африки та на півдні Піренейського півострова. У 1315 році вдалося приєднати князівство Ахейське (північ Пелопоннеського півострова). Водночас тут розроблено кодекси законів — Consulado del Mar і Leges palatinae — які мали вплив на розвиток арагонського права.

З середини 1330-х років королівство вступило в нові конфлікти з Арагоном і Францією, що зрештою у 1344 році призвело до захоплення Майорки і до 1345 року інших володінь королівства арагонським королем Педро IV. Монпельє було втрачене на користь Французького королівства. Спроби Хайме III у 1349 році відновити владу виявились невдалими. Його нащадки продовжували себе титулувати королями Майорки, але не мали жодної влади. В подальшому титул Короля Майорки мали правителі Арагону і Кастилії до 1715 року, коли його було остаточно скасовано.

10 серпня 1346 року з міста Пальма до західноафриканського узбережжі на пошуки напівміфічної «Золотої ріки» вирушила морська експедиція під керівництвом мореплавця генуезького походження Жауме Феррера. В подальшому з 1340-х по 1360-ті роки. купці та мореплавці Майорки очолювали спробу Арагонської корони захопити нещодавно відкриті Канарські острови в Атлантиці

Протягом раннього середньовіччя Майорка переважно була населена мусульманами. Мусульманські та єврейські купці брали участь у широкомасштабній морській торгівлі з Єгиптом та Тунісом, а в XIV столітті вони почали вести бізнес з Англією та Нідерландами

Приєднання Майорки до Арагонського королівства

збіглося з періодом активної заморської експансії Арагону, що здійснювалась в середземноморському басейні в напрямку Сардинії, Корсики, Сицилії та Греції (Афіни та герцогство Неопатрія), під час якої активно використовувались майорканські морські, картографічні та меркантильні знання та навички. Купці та мореплавці Майорки очолювали спробу арагонської корони захопити нещодавно відкриті Канарські острови в Атлантиці з 1340-х по 1360-ті роки.

В XIV—XV століттях в Пальмі на Майорці розквітла автентична місцева «майорканська» картографічна школа, яка була представлена космографами, картографами і виробниками компасів та іншого навігаційного обладнання переважно єврейського походження, яка прославилась своїми майстерними і багато оформленими навігаційними картами - портоланами. Найвідоміший представник майорканської школи Авраам Крескес відомий як автор знаменитого Каталанського Атласу, виготовленого у 1375 році. Оскільки більшість членів майорканської школи (за невеликими виключеннями) були за походженням євреями, школа зазнала серйозних переслідувань і врешті-решт припинила існування внаслідок вигнання євреїв з Іспанії, впровадженням інквізиції і примусового охрещення наприкінці XV століття.

Індустрія туризму на острові почала розвиватися у 1920-х роках, коли тут було побудовано перші готелі, призначені для найбагатших європейських туристів. Сьогодні курортний туризм є основою життєдіяльності Майорки. Острів має найширшу мережу сучасних готелів, що забезпечують гостям першокласний комфорт та славляться відмінним обслуговуванням.

У жовтні 2018 року острів Майорка було затоплено, 9 людей загинуло[1].