Замок Пелеш Замок Пелеш восени Фреска у внутрішньому дворі Замок Пелеш весною

Король Кароль I (1839–1914) вперше побував у цих місцях в 1866 році, вони нагадали йому рідну Німеччину, і він назавжди зачарувався ними. У 1872 році ці землі (приблизно 5,3 кв. км) купив король, після цього вони почали іменуватися Королівським доменом Синая, і призначалися для того, щоб стати королівськими мисливськими угіддями й літньою резиденцією монарха.

Перші три архітектурні проєкти замку фактично копіювали інші західноєвропейські палаци, і Кароль I відкинув їх, тому що вони були занадто дорогими й недостатньо оригінальними. Архітектор Йоганн Шульц представив цікавіший проєкт, який сподобався королю: невеликий палац або, скоріше, просторий маєток в альпійському стилі, що поєднує італійську елегантність з естетикою німецького неоренесансу. Вартість будівництва (за період між 1875 і 1914 роками) оцінювалася приблизно в 16 мільйонів золотих румунських леїв (приблизно 120 мільйонів сучасних доларів США).

Замок був закладений 22 серпня 1873 року. Одночасно зводилися інші будівлі, пов'язані з замком: будиночок охорони, мисливський будиночок, королівські стайні та ін. Крім того, була побудована електростанція, і Пелеш став першим електрифікованим замком у світі. Три або чотири сотні людей постійно працювали на будівництві замку. Королева Єлизавета під час будівництва писала у своєму щоденнику:

«Мулярами були італійці, румуни будували тераси, цигани були чорноробами. Албанці та греки працювали по каменю, німці та угорці були теслями. Турки обпалювали цеглу. Інженерами були поляки, а чехи — різьбярами по каменю. Французи малювали, англійці вимірювали — тут були сотні людей у національних костюмах, які розмовляли, співали, лаялися і базікали чотирнадцятьма мовами…»

Будівництво дещо призупинилося під час румунської війни за незалежність 1877–1878 року, але слідом потім дуже прискорилося. Бал з приводу інавгурації замку відбувся 7 жовтня 1883. У 1893 році в замку Пелеш народився Кароль II, наповнивши змістом ім'я, подароване замку королем Каролем I — «колиска династії, колиска нації».

У 1947 році після вимушеного зречення короля Міхая комуністи конфіскували всю королівську власність, включаючи маєток і замок Пелеш. Деякий час замок був відкритий для туристів, а в 1953 році оголошений музеєм. Маєток слугував також для відпочинку румунських діячів культури. В останні роки комуністичного правління, між 1975–1990, Ніколає Чаушеску закрив цю територію для відвідувань, сюди були допущені тільки обслуговчий персонал і служба охорони. Цікаво, що Чаушеску не любив замок і рідко відвідував його. Кажуть, працівники музею, знаючи, що подружжя Чаушеску страждає фобіями, пов'язаними зі здоров'ям, оголосили, що будівлю заражено небезпечним грибком Serpula lacrymans, який в 1980-х роках був дійсно дуже поширений, але вражав тільки деревину.

Після румунської революції 1989 року, замки Пелеш і Пелішор ​​знову були відкриті для туристів. У 2006 році румунський уряд оголосив про повернення замку колишньому королю Міхаю I. Незабаром після здобуття королем своєї власності переговори між ним і урядом поновилися, і Пелеш знову став національним надбанням, відкритим для публіки як історичний пам'ятник і музей. Натомість румунський уряд передав до королівського дому Румунії 30 мільйонів євро. З моменту свого відкриття замок Пелеш приймає щорічно майже пів мільйона відвідувачів. Він відкритий для відвідувачів з 9:00 ранку до 17:00 години вечора. З середи по неділю включно. У листопаді замок закритий. Зі 168 номерів відкриті 35.

У 2008 році замок використовувався на зйомках фільму «Брати Блум» — околиці замку зображували великий маєток в Нью-Джерсі, житло ексцентричної мільйонерки Пенелопи (у цій ролі знімалася Рейчел Вайс)[1].

Також замок використовували для зйомок різдвяних фільмів від Netflix, а саме трилогії про вигадану країну Алдовію та її принца.

↑ Romanian Landmark Peles Castle Blown Up In «Brothers Bloom» Movie[недоступне посилання з квітня 2019]