Міський рів Сіаню

Чжу Юаньчжан, перший імператор династії Мін (1368—1644) отримав від мудреця Чжу Шена пораду збудувати фортифікований високий мур навколо міста та створити засоби для запасання їжі й згодом утворити свою імперію шляхом об'єднання всіх інших країн. Слідуючи пораді відлюдника, Чжу започаткував династію Мін, і потім збудував високий фортифікований мур над раніше існуючим муром династії Тан (618—907). Він почав будівництво міського муру Сіаню[1] як столиці північно-західної столиці провінції Шеньсі[2] 1370 року.[3] Він включив стародавні фортифікаційні насипи збудовані династіями Суй та Тан включивши їх до західної та південної частин муру, збільшивши східну та північну частину. Споруду було збудовано за понад 8-річний період і добре підтримувалось за як династії Мін так і наступної за нею династії Цін.[4]

Початково мур було збудовано виключно з землебиту. У період правління імператора Лунціна (1568) мур було зміцнено кладкою синьої цегли поверх зовнішньої сторони земляних валів. За імператора Цянлуна династії Цін (1781), мур було збільшено, а також було додано дренажні пристосування, амбразури та зроблено інші зміни, таким чином споруду було приведено до того вигляду який він зараз.[4] Укінці правління династії Цін споруда почала руйнуватись. В обмеженій мірі представники республіканської влади провели обслуговування муру, що перебував у поганому стані. У першому десятиріччі XX століття оборонна система укріплень вважалась стратегічно важливою, навіть попри те, що услід революції 1911 року було проведено знесення подібних стін у інших регіонах країни. 1926 року мур було бомбардовано ворожими силами, у результаті чого він зазнав серйозних структурних ушкоджень, але місто в його периметрі зачеплено не було.[5] Упродовж Другої світової війни, при авіаударах японців у 1937—1940, жителі збудували близько 1000 бункерів як укриттів від авіаатак всередині широкої основи (ширина сягає понад 15 м) муру.[6] Також вздовж стіни було зроблено кілька проходів для втечі. Ще пізніше, за правління Республіки, було створено нові брами через Сіаньську стіну для можливості руху крізь.[5]

За атласом Шеньбоо 1933 року в 1930-ті більшість людей жили всередині периметру сіаньської стіни, але при цьому все ще лишалось багато незаселених площ. Серед людей що приїздили побачити укріплення Сіаню були американський капітан (згодом генерал) Стілвелл 1922 року, та чеський синолог Ярослав Прушек[en] (1906—1980) 1933 року.[5] У 1983 адміністрація Сіаньського муніципалітету провела додаткові ремонтні роботи та доповнення до муру. У цей час було відновлено вежу Янмачен, шлюзову Чжалоу, ківшеву Куйсінлоу, кутову Цзяолоу та оборонну Ділоу вежі; частини фортечного валу, що осипались було замінено брамами; також було відновлено рів. У травні 2005 року всі вали Сіаню було сполучено між собою.[4]

Міський мур Сіаню було запропоновано як об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО Китайською Народною Республікою 2008 року. ЮНЕСКО було включено об'єкт до попереднього списку об'єктів світової спадщини під назвою «Міські мури династій Мін та Цін» як номінант на отримання статусу за критерієм iii & iv.[4] У березні 1961 року міський мур Сіаню було в повній мірі затверджено як спадщину як національне історичне та культурне місто.[4][7]

24 березня 2014 міський мур Сіаню відвідала Мішель Обама, перша леді Сполучених Штатів Америки, й описала його як «стіну що встояла війну й голод, підняття й падіння династій».[8]

↑ Xian City Wall. Official web site of The Tourism administration of Xi'an. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.  ↑ Beijing Review. Beijing Review. 2008.  ↑ Lynn2013, с. 123. ↑ а б в г д City Walls of the Ming and Qing Dynasties Description. UNESCO Organization. Процитовано 15 листопада 2015.  ↑ а б в So та Zelin, 2013, с. 233–34. ↑ So та Zelin, 2013, с. 234. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою wenwu не вказано текст ↑ Obama, Michelle (24 березня 2014). The First Lady's Travel Journal: Visiting the Xi'an City Wall. White House: Government of USA. Процитовано 15 листопада 2015.