У 1850-ті роки в центрі Александрополя (колишня назва Ґюмрі) стояли храм Вірменської апостольської церкви і храм Грецької православної церкви. Вірмени в місті наполягали на будівництві великого храму на місці двох церков.

Будівництво храму під керівництвом Тадевоса Андікяна тривало від 1858 до 1872 року. Місце підшукали на заболоченому березі річки в центрі міста, щоб храм під час землетрусу звів до мінімуму силу підземних поштовхів. Будували коштом населення Александрополя, зокрема багатої родини Дрампянів. Крім Андікяна, в будівництві брав участь майстер Манук Петросян, який керував роботою по дереву. Його прозвали «праведним Мануком» за те, що він сам закріпив великий хрест на головному куполі. Разом з Андікяном він брав участь у реставрації різних храмів[1].

Церкву освятили 1873 року. 1882 року поруч з північним фасадом звели прибудову. При церкві діяла парафіяльна школа. 1926 року церква встояла після Ленінаканського землетрусу, однак у 1930-ті роки церкву націоналізували, підірвавши в 1932 році дзвіницю[2]. 1964 року дзвіницю відновили, однак у церкві служби не проводилися — в будівлі розташовувалися музей і філармонія. 1988 року під час Спітакського землетрусу церква майже повністю зруйнувалася. Від 2002 року триває відновлення будівлі[уточнити].