У стародавні часи ця територія була заселена іллірійцями і греками, а 167 р. до н. е. почалася доба панування римлян.

У другому столітті на одній давньоримській географічній карті було перелічено всі важливі стратегічні об'єкти і маршрути давнини, де згадано і назву поселення Perdua або Stamnes, розташованого на південному і західному схилах пагорба св. Михайла.

Далекого 877 року згадується Стонська єпархія, тому передбачається, що єпархія в Стоні була найстарішою на хорватському етнічному просторі. Стон також стає резиденцією правителів Захумля.

За хорватських правителів від Вишеслава до Звонимира, тобто з IX до XII століття князь Захумля перебував під захистом хорватських правителів, а єпископ підлягає архієпископу Спліта.

З 1102 року, коли Хорватія вступила в державний союз з Угорщиною, Захумлє опиняється під владою Дуклі та Візантії, а єпископ підпорядковується єпископові Дубровника.

1333 року Дубровник назавжди заволодіває Стоном і Ратом, і таким чином у цьому краї починається новий розділ історії. Будується новий Стон, який отримує свого князя, відновлюються солеварні, а в Стоні оселяється 150 сімей з Дубровника. Вже 1359 року Стон і Малий Стон було обнесено подвійним захисним муром і вони стають «неприступними».