Серапеум Саккара був давньоєгипетським місцем поховання священних биків культу Апіса в Мемфісі. Вважалося, що бики були втіленнями бога Птаха, який став безсмертним після смерті як Осіріс-Апіс. ім’я, яке перетворилося на Userhapi (ⲟⲩⲥⲉⲣϩⲁⲡⲓ) коптською мовою та Серапіс (Σέραπις), в елліністичний період.

Протягом приблизно 1400 років, від Нового царства до періоду Птолемеїв, принаймні шістдесят Апісів були поховані в Серапеумі. Найдавніші поховання знаходяться в окремих гробницях, оскільки культ набував значення, були викопані підземні галереї, які з’єднували наступні поховальні камери. Однією з культових практик було освячення пам'ятних кам'яних таблиць з датами, пов'язаними з життям і смертю Апіса. Ці дані мали вирішальне значення для встановлення єгипетської хронології в 19 столітті.

Це частина некрополя Саккара, який включає кілька тваринних катакомб, зокрема гробниці матерів-корів Апіса.

Великі склепіння Серапеуму, відомі тим, що великі саркофаги для муміфікованих биків доступні для відвідувачів.