У 1609 році експедиція Джорджа Сомерса, що прямувала у Джеймстаун, потрапила в сильний шторм, корабель Sea Venture через сильні протікання у корпусі був змушений відокремитися і пристати до Бермудських островів, де він був спеціально посаджений на риф. 150 людина (матроси і колоністи) провели на острові 10 місяців, за які із залишків розбитого корабля і місцевих матеріалів вони побудували два нових судна і продовжили плавання до Вірджинії. При цьому 2 людини залишилося на острові, щоб закріпити за островом пріоритет Вірджинської компанії. Прибувши у Джеймстаун, Сомерс виявив небагатьох виживших колоністів, більшість загинули від голоду, хвороб і набігів індіанців. Адмірал повернувся на Бермуди за припасами, захворів і незабаром помер. Його було поховано на острові.

У 1612 році острови були офіційно передані Вірджинській компанії, на острів прибули 60 поселенців, які заснували поселення Нью-Лондон, перейменоване згодом у Сент-Джордж.

Місто було столицею Бермудів до 1815 року, коли ця роль перейшла до міста Гамільтон. Сент-Джордж зіграв важливу роль в історії США, багато жителів острова згодом переселилися на Американський континент, вплинувши на формування населення деяких південних штатів. Під час Війни за незалежність жителі Сент-Джорджа провезли порох Джорджу Вашингтону. Через Сент-Джордж проводилося постачання конфедератів під час Громадянської війни в США.