Самарра́ (араб. سامراء‎) — місто в Іраку, на східному березі річки Тигр, за 125 км на північ від Багдада. Станом на 2002 рік, його населення становило 201 700 жителів. Місто простягається на 41,5 км уздовж берега Тигру; з півночі, сходу та півдня замість стін його захищають стародавні іригаційні канали. Назва Самарри походить від арабської фрази, що означає «радість наглядачеві».

Наступник аль-Мутасіма, халіф Аль-Васік спорудив у Самаррі Велику Мечеть Аль-Аскарі з її знаменитим мінаретом у вигляді спіралі висотою 52 м і шириною 33 м. На той момент це було найбільшою спорудою ісламського світу. Від столиці халіфату збереглася в більш-менш пошкодженому вигляді величезна кількість пам'ятників, включаючи два палаци, площею 125 і 211 га, — найбільші палацові споруди в історії ісламської архітектури.

Архітектурні пам'ятники епохи Аббасидів (руїни сорока двох палаців, чотири соборні мечеті, мавзолей трьох халіфів, останки покинутого північного міста у формі восьмикутника) є об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО. Лише деякі з них були об'єктами розкопок, початок яким поклали німецькі археологи в 1911 році.