Сад був побудований для Мухаммеда Хасана Хана Сардарі Іравані близько 1850 року і був повністю перероблений і розширений близько 1870 року Абдольхамідом Мірза Насеродоллех під час одинадцяти років правління династії Каджари. Нинішня видима структура саду майже повністю відноситься до цього другого періоду і формально пов'язана з подібними садами, розробленими Насеро Доллех у Тегерані. Будівництво залишилося незавершеним через смерть Абдольхаміда Мірзи на початку 1890-х років. Подейкують, що, почувши звістку про смерть губернатора, муляри негайно відмовилися від своєї роботи, і як результат — біля головного входу все ще можна побачити деякі незакінчені ділянки. Місце розташування Саду Шахзаде було обрано стратегічно, оскільки воно було розташоване на шляху між Арг-е Бамом та Керманом. Павільйон палацу в центрі саду служив літньою резиденцією шаха.[1]

У 1991 році приміщення палацу було повністю реставровано з нагоди поминального святкування на честь Каджу Кермані. В результаті землетрусу в Кермані 2004 року Сад Шахзаде зазнав шкоди. У 2005 році експерти Науково-дослідницького центру історичних пам'яток та споруд підготували документи для реєстрації Саду Шахзаде й інших садів до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сад Шахзаде був остаточно внесений до списку в червні 2011 року.[1]