З III століття Ормуз входив до складу Держави Сасанідів. Після розширення володінь праведних халіфів на Іранське нагір'я в ході арабських завоювань (632–661 рр.) Ормуз став основним портом і ринком Кермана. Приблизно до 1200 року торгівля з Індією і Китаєм здійснювалася тільки через Ормуз.[1] До середини XIII століття увійшов до складу Монгольської імперії (держава Хулагуїдів). У цей час Ормуз двічі відвідав венеційський мандрівник Марко Поло.

Пізніше Ормуз входив до складу держави Тимуридів, а відтак Сефевідів. Цей важливий торговий центр відвідав китайський флот під командуванням Чжен Хе під час торгово-дипломатичних експедицій 1414–1415 рр, 1421–1422 рр і 1433 рр. В 1475 у на острові також побував російський мандрівник Афанасій Нікітін.

У XIV столітті острів контролювався перським васальним торговим королівством Ормуз. В жовтні 1507 року острів був захоплений португальською ескадрою з 6 кораблів під проводом Афонсу де Албукеркі. Албукеркі примусив екіпажи кораблів будувати фортецю на острові, через що серед його капітанів виник заколот і три кораблі португальської ескадри без дозволу командора покинули Ормуз. Під проводом Албукеркі залишилось надто мало сил, щоб добудувати фортецю та втримати острів під своїм контролем, тож Албукеркі був змушений облишити його, проте розгніваний Афонсу пообіцяв не стригти бороди, поки не повернеться на Ормуз і не завершить його завоювання. Він виконав свою обіцянку в 1515 році, вже перебуваючи в статусі губернатора Португальської Індії. Для захисту важливого пункту, який давав контроль над протокою, португальці цього разу добудували Ормузьку фортецю.

В 1622 році острів перейшов під контроль Персії (захоплений Аббасом I за сприяння англійського флоту).