Колекція кактусів у Саді Мажорель з віллою на задньому плані

Сад Мажорель був спроєктований французьким художником Жаком Мажорелем (1886—1962), сином модерніста з міста Нансі, Луї Мажореля. В 1917 році, ще в молодому віці, Жак Мажорель був відправлений до Марокко з метою відновлення здоров'я після важкого захворювання. Провівши короткий час у Касабланці, він поїхав до Марракеша і, як і багато з його сучасників, полюбив яскраві кольори та вуличне життя цього африканського міста. Після подорожей Північною Африкою та Середземним морем, він врешті-решт вирішив назавжди оселитися в Марракеші[1].

У 1923 році, лише через чотири роки після одруження з Андре Лонгвіль, Мажорель придбав у Марракеші земельну ділянку на межі пальмового гаю площею в 4 акри, де побудував будинок у марокканському стилі. У 1931 році він доручив архітектору Паулю Сінуару розробити на цьому місті віллу в стилі кубізму. Поступово він придбав додаткову землю, збільшивши свою власність приблизно на 10 акрів. На території навколо резиденції він почав висаджувати пишний сад, який згодом дістав назву «Мажорель». Сад став справою життя художнику, і тому він присвятив його розвитку майже сорок років[2].

Підтримка саду в належному стані виявилася дуже дорогою для митця й тому в 1947 році він відкрив сад для відвідувачів, беручи з них гроші[3]. Згодом йому прийшлося розпродати інші земельні ділянки для покриття витрат, спричинених підтримкою сада. Після розлучення в 1950-х роках, Мажорель був змушений продати також будинок і землю під ним, а сад залишився у занедбаному стані. Своє друге життя він отримав лише у 1980-х роках завдяки модельєрам Іву Сен-Лорану та П'єру Берже, які після придбання взялися за його капітальне відновлення[4].

 Будівля в саду кольору «синій мажорель»

За свого життя Мажорель заслужив репутацію відомого художника-орієнталіста. Один з відтінків синього кольору, що розповсюджений у берберській архітектурі Марракеша, дістав назву «синій мажорель» (фр. bleu Majorelle) та був запатентований Мажорелєм[5].

↑ Marcilhac, F., La Vie et l'Oeuvre de Jacques Majorelle: 1886-1962, [The Orientalists Volume 7], ARC Internationale edition, 1988, pp 11-12 ↑ Jardin Majorelle, Biography- Jacques Majorelle, Online: http://jardinmajorelle.com/ang/jacques-majorelle-in-morocco/ [Архівовано 2019-03-03 у Wayback Machine.] ↑ "Jacques Majorelle," Atlas Elite Magazine International, 10 July 2017, p. 8 ↑ Notes on Jacques Majorelle, 2003, https://web.archive.org/web/20081122043640/http://www.painterskeys.com/clickbacks/majorelle.asp ↑ Painters I Should Have Known About (007) Jacques Majorelle. Articles & Texticles. 2007. Архів оригіналу за 2 September 2007. Процитовано 28 березня 2016.