Після прийняття Акту про Унію 1800 року збільшився вантажний і пасажирський потік між Англією та Ірландією. Однією з головних точок відправлення до Ірландії був порт Голігед на острові Голі-Айленд, що біля Англсі, проте Англсі з'єднувався з основною територією Вельсу тільки повільним поромним сполученням.

В 1819 році розпочалося будівництво моста; автором проекту був Томас Телфорд, відомий будівельник мостів і каналів. Щоб не заважати вітрильним суднам, що проходять через Менай, міст мав перетинати протоку одним прольотом на висоті 30 метрів над водою. Для вирішення цього завдання Телфорд вирішив побудувати підвісний міст — експериментальну конструкцію для тих часів, ніколи раніше не застосовувалася на мостах подібного розміру. В 1824 році були закінчені кам'яні пілони, у квітні 1825 перекинута перший з шістнадцяти залізних несучих ланцюгів. Дорожнє полотно основного прольоту було побудовано з дубових дощок, повсті і дьогтю.

Міст було відкрито 30 січня 1826; проїзд з Лондона до Голігед скоротився з 36 годин до 27.

В 1827 році сильний вітер пошкодив металеві деталі моста. В 1837 році дорожнє полотно було пошкоджено вітром і зажадало ремонту. В 1893 році основний проліт було реконструйовано і замінено на сталевий; в 1938—1940 роках старі залізні ланцюги були замінені на сталеві.

Підвісний міст через Менай був зображений на фунтовій монеті 2005 року.