Pamukkale
( Памуккале )Памуккале́ (тур. Pamukkale — Бавовняний замок) — назва травертинових терас і курорта в Туреччині, розташованих поруч з античним містом Ієраполіс, за 18 км на схід від Денізлі.
У цьому місці дія гарячих джерел, що містять окис кальцію, привела до утворення вапняних відкладень на скелястих травертинових терасах. Вода з термальних джерел, збагачена гідрокарбонатом кальцію, багато століть стікаючи по схилу гори та падаючи з високих уступів багатьма водоспадами, утворила білі скам'янілі каскади, тераси та маленькі басейни.
До нього входять 17 геотермальних джерел з температурою води від 35 до 100 °C та водойми-тераси, що утворилися з травертину.
Склад води в Памуккале: Кальцій — 349,1 міліграм/кг; Магній — 135,2 міліграм/кг; Сода — 189,2 міліграм/кг; Хлор — 42,8 міліграм/кг; Сульфат — 921,3 міліграм/кг; Гідрокарбонат — 999,6 міліграм/кг; Нітрит (менш ніж) — 0,003 міліграм/кг; Нітрат — 0,06 міліграм/кг; Амоній — 0,11 міліграм/кг.
Античний курорт Ієраполіс був заснований в кінці ІІ ст. до н. е. династією Атталідів, які правили Пергамом. У 133 році до н. е. місто переходить під владу Риму. В античність Ієраполіс кілька разів був зруйнований землетрусами, але його відбудували заново. У римський період цей курорт також був дуже популярний в аристократів.
У 80 році н. е. тут був розп’ятий св. Філіп, один з 12 апостолів. Костянтин Великий зробив Ієраполіс столицею Фригії. У візантійський період місто відігравало важливе значення в регіоні. У 1210 році Ієраполіс став належати туркам. У 1354 році він був зруйнований сильним землетрусом і покинутий.
![[node:title]](/sites/default/files/styles/640x320/public/default_images/default_0.JPG?itok=nAKl_DR1)
Коментувати