Перша згадка про «корелу» в літописі відноситься лише до 1143 року в контексті зайняття значної частини Суомі (Ємі) B 1227 року Карелія приймає християнство за посередництвом Великого Новгорода, яке раніше приймала карельська аристократія. Близькість Суомі призвела до появи католицької складової в історії Карелії. Частина карелів була навернута в католицизм. Пізніше конфесійна ознака стала базовою для розподілу Карелії За Орешківським (Кяккісалмінським) договором між Швецією та Новгородом до складу Шведської Карелії увійшли додатково три округи — Саволак, Єскіс, Єгреля. Шведсько-карельський союз набув статусу національного в період монгольської інтервенції до Новгорода і тиску ливонського ордену на західні кордони Республіки Вже у 14-15 столітті в Південній Карелії існували двомовні карельські села — словеномовні люди селилися поруч з кареломовними, що свідчить, зокрема, про їх етнічну гомогенність. Пізніше двомовність карел ідеологи слов'янізму використовували для заперечення суб'єктності Карелії У часи середньовіччя відбулася колонізація карелами всієї південної Саамії. Тепер ця територія у складі Республіки Карелія, але у 17 сторіччі вона іменувалася «лопськими погостами» Просунення карелів на північ тривало аж до 18 століття, коли їхня колонізація сягнула берегів Баренцевого моря і Північного Льодовитого океану Невизначені межі карельського проникнення на сході, в районі Архангельська (Кардора). Фінський вчений Матіас Кастрен вказує на присутність карелів навіть у басейні р. Мезень, що на кордоні з Ненецьким автономним округом. Карели, поряд із комі, можуть бути названими першовідкривачами всіх північних земель та островів Льодовитого океану. У другій половині 18 століття монахи карельського Валаамського монастиря прибули на о. Кадьяк, просунулися на Алеутські острови та Західну Аляску. Вже 1793 року в Америку було призначено першу православну місію. Її апостолами стали вихідці з Карелії Карелія була анексована Російським імператором Петром І у 1721 як частина великого князівства Фінляндія 8 червня 1920 утворена Карельська Трудова Комуна 25 липня 1923 Карельська трудова комуна (автономне обласне об'єднання) одержала статус автономної республіки в складі РРФСР З 31 березня 1940 по 16 липня 1956 Карелія була союзною республікою СРСР і називалася Карело-Фінська РСР (таким чином, у цей період кількість союзних республік становила 16). Після 1956 Карелія знову стала автономною республікою, спочатку в складі РРФСР, потім — республікою у складі РРФСР, і зрештою – у складі РФ. З 1991 — Республіка Карелія. По Конституції Республіки Карелія, найменування «Республіка Карелія», «Карелія», «Кар'яла» — рівнозначні