Палац Мандалай (бірманська: မန္တလေး နန်းတော်, вимовляється [máɰ̃dəlé náɰ̃dɔ̀]), розташований у Мандалаї, М’янма, є останнім королівським палацом останньої бірманської монархії. Палац був побудований між 1857 і 1859 роками в рамках заснування королем Міндоном нової королівської столиці міста Мандалай. План палацу Мандалай багато в чому повторює традиційний дизайн бірманського палацу - він знаходиться всередині форту, оточеного ровом. Сам палац знаходиться в центрі цитаделі і виходить на схід. Всі будівлі палацу одноповерхові. Кількість шпилів над будівлею вказувала на важливість території внизу.

Палац Мандалай був головною королівською резиденцією короля Міндона та короля Тібо, двох останніх королів країни. Комплекс перестав бути королівською резиденцією та резиденцією уряду 28 листопада 1885 року, коли під час Третьої англо-бірманської війни війська бірманських польових сил увійшли до палацу та захопили королівську родину. Британці перетворили палацовий комплекс на форт Дафферін, названий на честь тодішнього віце-короля Індії. Протягом усієї британської колоніальної ери бірманці вважали палац головним символом суверенітету та самобутності. Велика частина палацового комплексу була зруйнована під час Другої світової війни внаслідок бомбардувань союзників; збереглися лише королівський монетний двір і сторожова вежа. Копія палацу була перебудована в 1990-х роках з використанням сучасних матеріалів.

Сьогодні Мандалайський палац є основним символом Мандалая та головним туристичним центром.