«Менíни» (ісп. Las meninas; вимовляється [laz meˈninas]; Іспанська – «Фрейліни») — картина Дієго Веласкеса 1656 року. Ще одна назва — «Родина Філіпа IV». Ця одна з найзнаменитіших картин у світі, що знаходиться в музеї Прадо в Мадриді. Її складна та загадкова композиція порушує питання про реальність та ілюзії та створює невизначені стосунки між глядачем та зображеними фігурами. Через ці складнощі «Меніни» є одним із найбільш широко аналізованих творів у західному живописі.

Ф. Х. Санчес Кантон вважає, що на картині зображено головну кімнату в Королівському Алькасарі Мадрида під час правління короля Іспанії Філіпа IV. На картині зображено кілька постатей, найвідоміших представників іспанського двору, зображених, на думку деяких коментаторів, у певний момент, немов на моментальному знімці. Одні дивляться з полотна на глядача, інші взаємодіють між собою. П'ятирічна інфанта Маргарита Тереза ​​оточена своєю свитою з фрейлін, супроводжуючих, охоронців, двох карликів та собаки. Трохи за ними Веласкес зображує себе працюючим над великим полотном. Веласкес дивиться в далечінь, межі живописного простору, туди, де стояв би глядач картини. На задньому плані знаходиться дзеркало, де відображаються верхні частини тіл короля і королеви. Здається, що вони знаходяться поза простором картини в положенні, аналогічному положенню глядача, хоча деякі вчені припускають, що їхнє зображення є відображенням картини, над якою працює Веласкес.

«Фрейліни» давно визнана однією з найважливіших картин в історії західного мистецтва. Художник епохи бароко Лука Джордано сказав, що вона є «теологією живопису», а в 1827 році президент Королівської академії мистецтв сер Томас Лоуренс у листі своєму наступнику Девіду Вілкі назвав цю роботу «істинної філософією мистецтва». Зовсім недавно її назвали «найвищим досягненням Веласкеса, найвищою мірою самосвідомою, розважливою демонстрацією того, чого може досягти живопис, і, можливо, найретельнішим коментарем, будь-коли зробленим з приводу можливостей станкового живопису».