Людина розумна з'явилась на Корейському півострові приблизно 40000-25000 років тому, в період пізнього палеоліту. Однак ці стародавні люди не були безпосередніми предками сучасних корейців. Корейський етнос склався в результаті міграцій народів на півострів — головним чином з півночі. Ці міграції почалися в епоху неоліту (шосте — перше тисячоліття до нашої ери) і тривали до кінця першого тисячоліття нашої ери[джерело?].

Початок корейської історії часто датується 2333 до н. е., коли Тангун, легендарний син Небожителя і жінки з племені, тотемом якого вважався ведмідь, заснував перше королівство. Історики називають найраніший етап корейської історії періодом Кочосон (Стародавній Чосон).

На початку нашої ери склалося три ранньофеодальні держави — Сілла, Пекче і Когурьо. В кінці X століття Корейський півострів був об'єднаний під владою держави Корьо.

У XVI—XIX століттях Корея проводила політику самоізоляції.

Після російсько-японської війни 1904—05 рр. Японія встановила протекторат над Кореєю, а в 1910 р. анексувала її. Розгром Японії в Другій світовій війні поклав кінець японському пануванню в Кореї (з Кореї були також виселені всі японці). Північна частина Кореї була окупована Радянським Союзом, а південна — Сполученими Штатами.

У 1948 р. було створено дві держави — КНДР на півночі і Республіка Корея на Півдні. Корейська війна 1950—53 рр. закріпила розкол країни. Проте обидві корейські держави переконані в неминучості об'єднання в майбутньому.