Засновником даного заходу є угорський інтернет -підприємець та колишній радіо -ведучи Гез Віллам (справжнє ім'я Ендрю Сабо), який хотів надати фанатам ралі альтернативу більш дорогому й суворому ралі Дакар. Він не знайшов більш дешевого і зручного варіанту Дакару, як створення свого власного ралі. Після першого пробігу через Сахару по Тунісу, Лівії, Нігерії і Малі він надав перевагу більш безпечному і мальовничому маршруту по західному краю Африки.

26 грудня 2005 року, сорок і дві команди вишикувалися на Площі Героїв у Будапешті на перший офіційний автопробіг Будапешт — Бамако. Два тижні потому, всі, крім двох команд прибули на Площу Героїв у Бамако. У 2007 році більше ста команд вступили в боротьбу. Лише десяти командам не вдалося перетнути фінішну межу. У 2008 році понад 400 осіб в 160 транспортних засобах увійшли до Великого Африканського Автопробігу. Серед найбільш незвичайних транспортних засобів були Велорекс 1961 року, зчленований автобус Ікарус 435, вантажівка-розвізник морозива, Дачія, Вартбург і польський Фіат 126, керований двома британцями. Не дивлячись на те, що в 2008 році було прийнято рішення про скасування Ралі Дакар у зв'язку із загрозою терактів,[1] автопробіг Будапешт-Бамако таки відбувся, хоча кілька французьких та іспанських команд відмовилися від участі, посилаючись на страхи терору в Мавританії. Але це не завадило автопробігу завершитися без перешкод. Урядом Мавританії були призначені тисячі військових і поліцейських для охорони цього заходу. У 2009 році гоночна і туристична категорії повністю були розділені. Особливістю гонки став складніший курс, обумовлений суворішим часовим контролем і більш складними географічними викликами. У 2010 році ралі було організовано чотириразовими ветеранами Будапешт-Бамако, Андрасом Полгаром (Andras Polgar) і його братом Тамасом (Tamas). Менше, ніж за 36 годин до початку, етапи ралі в Мавританії і Малі були скасовані, після того, як Міністерство Закордонних Справ Угорщини попередило Полгарів про потенційні терористичні загрози в Мавританії.[2] Цей автопробіг фінішував в Агадирі, Марокко.[1] Незважаючи на зміни в офіційному фініші, сорок одна команда і більше 25 тонн гуманітарної допомоги прибули в Бамако без будь-яких інцидентів після 1 лютого 2010 року. У 2011 році ралі завершилося успішно, після того, як команди здолали один з найважчих етапів. Вперше в історії ралі учасники долали шлях через Сенегал. Лише 125 зі 160 команд фінішували і лише 18 з 40 команд гоночної категорії перетнули фінішну межу.[3] У 2012 фінішною межою стала столиця Гвінеї-Бісау. Вперше в історії ралі Бамако не було кінцевою точкою. Учасники повинні були подорожувати через Сенегал знову.[4] У 2013 році організатори перенесли фінішну лінію в Гвінею-Бісау після політичного невизначеного року в Малі. Антитерористичне агентство Угорщини закликало організаторів скасувати захід у зв'язку із загрозою викрадення людей, проте ралі завершилося без інцидентів, 89 команд з 142 досягли фінішу.[5]↑ а б [USA TODAY http://content.usatoday.com/topics/photo/Agadir/06oE8WV9Gvf2S/1 [Архівовано 16 вересня 2012 у Wayback Machine.]] ↑ [MTI (Hungarian News Agency) http://www.caboodle.hu/nc/news/news_archive/single_page/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=7389 [Архівовано 16 січня 2010 у Wayback Machine.]] ↑ [Marathonrally.com http://www.marathonrally.com/news/budapest_bamako_2011_sensational_finish_after_two_weeks_in_maili_africa.17759.0.html [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.]] ↑ [Marathonrally.com http://www.marathonrally.com/news/budapest_bamako_guinea_bissau_will_host_the_finish_line_of_the_2012_edition.18227.0.html [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]] ↑ [Bloomberg.com http://www.bloomberg.com/news/2013-01-25/hungary-warns-of-terror-threat-on-budapest-bamako-race.html]