Безеклік (спрощ.: 柏孜克里克千佛洞; піньїнь: Bózīkèlǐkè Qiānfódòng, уйг. بزقلیق مىڭ ئۆيى‎) — комплекс буддійських печерних гротів датовані V — XIV століттями між містами Турфан та Шаньшань (Лоулань) на північному сході пустелі Такла-Макан поблизу стародавніх руїн Гаочан у долині Мутоу, ущелини у Палаючих горах, у регіоні Сіньцзян на заході Китаю. Вони розташовані високо на скелях західної частини долини Муто у передгір'ї Палаючих гір , і більшість збережених печер походять із Західноуйгурського царства, датовані 10 — 13 століттям.

У 77 печерах знаходяться сотні стінописних зображень Будди, а також дари, що приносять йому по Великому шовковому шляху купців, найчастіше європеоїдної зовнішності. Частина стінопису було знято і перевезено до музеїв Європи, зокрема у Державний Ермітаж . У порівнянні з печерами Могао, що знаходяться під захистом ЮНЕСКО, в Дуньхуані збереження безеклікських фресок викликає велике занепокоєння.

Сцена пранідхі у 20-й печері 9-го храму зображує уклінних людей, що моляться Будді. Альберт фон Лекок вважав зображених людей персами, відзначаючи їх європеоїдні риси та зелені очі, а капелюх людини ліворуч у зеленому пальті порівнював з головними уборами сасанідських князів . Сучасні вчені ідентифікували людей інших сценах пранідхі того самого 9-го храму як согдійців , що населяла Турфан як етнічна меншість у роки правління династії Тан (VII—VIII століття) і Уйгурського ідикутства (IX—XIII ст.) .