Аокіґахара (яп. 青木ヶ原); також відома як Дзюкай (яп. 樹海, «Море дерев») — ліс біля підніжжя гори Фудзі на японському острові Хонсю.
Загальна площа лісу становить приблизно 35 км2. Рельєф включає безліч скелястих печер, а особливості розташування, зокрема густина лісу і низина, забезпечують «приголомшуючу» тишу. Також стверджується, що під землею в районі лісу знаходяться великі поклади залізної руди, цим, мабуть, пояснюється той факт, що у Аокіґагарі не функціонують компаси. Земля, на якій розкинувся ліс, є вулканічною породою, досить щільною і непіддатливою обробці ручними інструментами, наприклад сапами та лопатами.
Аокіґахара вважається молодим лісом, оскільки утворився приблизно 1200 років тому. Останнє велике виверження вулкану Фуджі сталося в 1707 році і з якоїсь причини не покрило лавою один зі схилів площею близько 3000 гектарів землі. Пізніше ця ...Читати далі
Аокіґахара (яп. 青木ヶ原); також відома як Дзюкай (яп. 樹海, «Море дерев») — ліс біля підніжжя гори Фудзі на японському острові Хонсю.
Загальна площа лісу становить приблизно 35 км2. Рельєф включає безліч скелястих печер, а особливості розташування, зокрема густина лісу і низина, забезпечують «приголомшуючу» тишу. Також стверджується, що під землею в районі лісу знаходяться великі поклади залізної руди, цим, мабуть, пояснюється той факт, що у Аокіґагарі не функціонують компаси. Земля, на якій розкинувся ліс, є вулканічною породою, досить щільною і непіддатливою обробці ручними інструментами, наприклад сапами та лопатами.
Аокіґахара вважається молодим лісом, оскільки утворився приблизно 1200 років тому. Останнє велике виверження вулкану Фуджі сталося в 1707 році і з якоїсь причини не покрило лавою один зі схилів площею близько 3000 гектарів землі. Пізніше ця ділянка заросла щільним лісом з самшиту, сосен і інших хвойних. Дерева стоять практично суцільною стіною.
Аокіґахара є свого роду сумною пам'яткою Японії. Це місце називають Лісом самогубців[1]. Спочатку ліс асоціювався з японською міфологією і традиційно вважався житлом демонів і примар. Легенди про це місце відомі японцям з Середньовіччя. У XIX столітті, в голодні роки, бідні японські селянські родини, котрі не мали змоги прогодувати старих та немовлят, привозили й залишали їх у цьому лісі на вірну смерть[2]. Можливо, із цим пов'язані перші страхітливі асоціації із цією місциною.
Традиційно дуже забобонні японці з легкістю вірять у надприродні сили, що живуть у лісах, у демонів і примар, які мешкають серед дерев Аокігахари[3].
Коментувати