Піраміди в Гуїмар (острів Тенерифе)

До приходу на острови європейців вони були заселені племенами гуанчів. Їхній розвиток перебував на рівні кам'яної доби, вони займались тваринництвом та примітивним землеробством. Як одяг використовувалися шкіри звірів. Вміли муміфікувати своїх вождів. Залишили після себе піраміди в Гуїмар — дивовижний пам'ятник мегалітичної архітектури.

В епоху Античності Канарські острови відвідували фінікійці, греки й карфагенці, про що згадує Пліній Старший.

У XII столітті Канарських островів досягли арабські моряки. У 1312 році генуезець Ланцеротто Малочелло прибув на острів, що був пізніше названий на його честь Лансароте і прожив на ньому близько 20 років. Вперше острів Канарського архіпелагу з'явився на морській карті-портолані 1339 року, роботи майорканського картографа Ангеліно Дульсерта. На цій карті біля африканського узбережжя позначено «ulansula de Lançarote Mallucellus» (острів Лансароте Малучелуса), згодом скорочений до «Лансароте»[1]. Острів на портолані Дульсерта прикрашено генуезьким прапором — білим із червоним хрестом Святого Георгія[2], що згідно з картографічними традиціями того часу свідчило або про приналежність острова або про національність його відкривачів.

Французькі мореплавці побували на Канарах у 1334 році. У 1344 році Папа Климент VI дарує острови Кастилії. У 1402 році французи Жан де Бетанкур і Гадіфер де Ла Салль[en] від імені корони Кастилії і Леона починають захоплення островів. Племена з Гран Канарії вітали європейців (король Гуарнардафра (Guarnardafra) виступив за укладання союзу), тоді ж як племена, що населяли Тенерифе, намагались чинити спротив, воюючи стрілами з кам'яними наконечниками і пращами. У 1404 році Кастильський король Енріке III оголошує Жана де Бетанкура королем Канарів. Португалія, яка також довго претендувала на Канарські острови, остаточно визнала їх іспанським володінням за Алкасоваським договором у 1479 році. Останні битви на острові Тенерифе відбулись уже наприкінці XV століття. У травні 1494 року гуанчі захистили свій острів, але в грудні 1495 іспанці повністю заволоділи архіпелагом. Протягом декількох тижнів у північній частині острова, ймовірно від чуми, померли 4000 людей. Ті, які залишились живими, вирішили, що боги відвернулись від них, і здавались цілими групами. 24 липня 1496 року здався принц Імененчія, і згодом він був убитий. 29 вересня переможець Алонсо де Луго оголосив про повне підпорядкування Канарських островів.

 

Іспанське завоювання гуанчів (1496, острів Тенерифе)

Під час своєї першої подорожі у пошуках шляху до Індії на острові Гомера робить зупинку Христофор Колумб. Після відкриття Америки Канарські острови стають найважливішим пунктом на шляху з Європи у Новий світ. Завдяки такому географічному розташуванню острови стають ціллю й інших держав, і просто піратів. У 1586—1596 роках марокканські війська захоплювали острів Лансароте. У 1595 році Френсіс Дрейк атакував Лас-Пальмас. У 1599 році голландський флот зруйнував Лас-Пальмас. У 1657 році британський флот під командуванням адмірала Роберта Блейка розгромив іспанський флот у битві поблизу Тенерифе. У 1797 уже адмірал Нельсон зробив спробу захопити Санта-Крус-де-Тенерифе. Але він зазнав поразки і в бою втратив руку. Гармата «El Tigre», котра, як стверджують, відстрілила його праву руку, знаходиться в місцевому музеї. Наступного дня після битви Нельсон написав противнику джентльменського листа з подякою за «гостинний» прийом. Листа явно було написано лівою рукою. Надіславши листа, бочечку англійського пива і сир, Нельсон подякував іспанцям за гуманне ставлення до полонених. Канарські острови залишились під орудою Іспанії.

У 1821 острови стають провінцією Іспанії зі столицею у Санта-Крус-де-Тенерифе. Це викликає незадоволення з боку мешканців Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, і згодом у 1840-ві роки острови поділяють на дві провінції: Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас.

У 1982 році Канарські острови стають автономною областю Іспанії і в 1986 році вступають до Європейського Союзу на особливих умовах. Незважаючи на віддаленість архіпелагу, жителі Канарських островів є повноцінними підданими іспанської корони.