Context of Албанія

Алба́нія або Шкіперія (алб. Shqipëria, Republika e Shqipërisë [ɾɛpuˈblika ɛ ʃcipəˈɾiːs]), офіційна назва — Респу́бліка Алба́нія (алб. Republika e Shqipërisë) — держава у Південно-Східній Європі, на заході Балканського півострова, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів. Межує з Чорногорією на північному заході, з Сербією (частково визнане Косово) на південному сході, Північною Македонією на сході та Грецією на сході, а також розділяє морський кордон з Грецією та Італією на заході. Населення — 2,8 млн осіб. Столиця та найбільше місто — Тирана. Офіційна мова — албанська. Грошова одиниця — лек.

Географічно, країна відображає різноманітні кліматичні, геологічні, гідрологічні та морфологічні умови, визначені на площі 28 748 км². Албанія володіє надзвичайно різноманітним ландшафтом, починаючи від засніжених гір у Північно-Албанських Альпах, а також у горах Кораб, Скандербег, Пінд і Кераван...Читати далі

Алба́нія або Шкіперія (алб. Shqipëria, Republika e Shqipërisë [ɾɛpuˈblika ɛ ʃcipəˈɾiːs]), офіційна назва — Респу́бліка Алба́нія (алб. Republika e Shqipërisë) — держава у Південно-Східній Європі, на заході Балканського півострова, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів. Межує з Чорногорією на північному заході, з Сербією (частково визнане Косово) на південному сході, Північною Македонією на сході та Грецією на сході, а також розділяє морський кордон з Грецією та Італією на заході. Населення — 2,8 млн осіб. Столиця та найбільше місто — Тирана. Офіційна мова — албанська. Грошова одиниця — лек.

Географічно, країна відображає різноманітні кліматичні, геологічні, гідрологічні та морфологічні умови, визначені на площі 28 748 км². Албанія володіє надзвичайно різноманітним ландшафтом, починаючи від засніжених гір у Північно-Албанських Альпах, а також у горах Кораб, Скандербег, Пінд і Кераван до гарячих і сонячних берегів Албанського Адріатичного та Іонічного морів уздовж Середземного моря.

Історично країну населяли численні цивілізації, такі як іллірійці, фракійці, давні греки, римляни, візантійці, венеційці та османи. У XII столітті албанці створили автономне князівство Арбанон. Королівство Албанія та Князівство Албанія утворилися між XIII—XIV століттями. До османського завоювання Албанії в XV столітті албанський опір османській експансії в Європу на чолі з Георгом Кастріоті Скандербегом вітався у більшій частині Європи.

Між XVIII—XIX століттями культурний розвиток, широко приписаний албанцям, згуртував як духовну, так і інтелектуальну силу нації, призвівши до албанського Відродження. Після поразки османів у Балканських війнах сучасна національна держава Албанія проголосила незалежність у 1912 році. У XX столітті до Албанського Королівства вторглася Італія, яка утворила Велику Албанію до того, як стати протекторатом нацистської Німеччини. Енвер Ходжа сформував комуністичну Албанію після Другої світової війни та вивів албанців на шлях гніту та десятилітть ізоляції. Революція 1991 року завершила падіння комунізму в Албанії та призвела встановлення нинішньої Республіки Албанія.

Албанія — унітарна парламентська конституційна республіка та країна, що розвивається, з економікою верхнього та середнього доходу, де домінує сфера послуг, за якою слідує виробництво. Албанія пройшла процес переходу після падіння комунізму в 1990 році, від централізованого планування до ринкової економіки. Албанія надає своїм громадянам загальну медичну допомогу та безкоштовну початкову та середню освіту.

Країна є членом Організації Об'єднаних Націй, Світового банку, ЮНЕСКО, НАТО, СОТ, Ради Європи, ОБСЄ та ОІК. Офіційний кандидат на членство в Європейському Союзі. Албанія є одним із членів Енергетичного співтовариства, зокрема Організації Чорноморського економічного співробітництва та Середземноморського союзу.

More about Албанія

Basic information
  • Currency Албанський лек
  • Native name Shqipëria
  • Calling code +355
  • Internet domain .al
  • Mains voltage 220V/50Hz
  • Democracy index 6.11
Population, Area & Driving side
  • Population 2793592
  • Область 28748
  • Driving side right
Історія
  • Elsie R. Historical Dictionary of Albania, Second Edition. The Scarecrow Press, Inc, 2010. (Historical Dictionaries of Europe, No. 75.) Frasheri K. The History of Albania: A Brief Survey. Tirana, 1964. Meehilli E. From Stalin to Mao: Albania and the Socialist World. Cornell University Press, 2017. Rama S.A. The end of communist rule in Albania: political change and the role of the student movement. Routledge, 2019. Vickers M. The Albanians: A Modern History. 1995; rev. paperback ed. London: I. B. Taurus, 1997. Албанский фактор в развитии кризиса на территории бывшей Югославии: В 4 т. / Е. Ю. Гуськова. — М. : Индрик, 2006. — Т. 1. — 307 с. Арш Г. Л. Албания и Эпир в конце XVIII — начале XIX в. — М., 1963. Арш Г. Л., Сенкевич И. Г., Смирнова Н. Д. Краткая история Албании. — М., 1965. Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы. — М.: Дело, 1984. — 156 с. Краткая история Албании. С древнейших времен до наших дней. — М., 1992. Миткевич Г. Н. Албания: по пути перемен. — М., 1991. Нестерова А. Г. Гвардия великой Албании: из истории фашистских организаций Албании 1939—1944 годов // Европа — 2004. — № 4. Сенкевич И. Г. Освободительное движение албанского народа в 1905—1912 гг. — М., 1960. Сенкевич И. Г. Албания в период Восточного кризиса. — М.: 1965. Смирнова Н. Д. История Албании в XX веке. — М., 2003. Улунян А. А. Албания после коммунизма (1985—1997 годы) // Общественные науки и современность. 1997. № 4. Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века: В 3 т. / Сост. А. Д. Некипелов. — М.: Наука, 2002. — Т. 3. — 516 с.

Phrasebook

Привіт
Përshëndetje
світ
Botë
Привіт Світ
Përshendetje Botë
Дякую
Faleminderit
до побачення
Mirupafshim
Так
po
Ні
Nr
Як ти?
Si jeni?
Добре, дякую
Mire faleminderit
Скільки це коштує?
Sa kushton?
Нуль
Zero
Один
Një

Where can you sleep near Албанія ?

Booking.com
487.415 visits in total, 9.187 Points of interest, 404 Місця призначення, 41 visits today.