Great Ocean Road
( Велика океанська дорога )Велика океанська дорога (англ. Great Ocean Road) — туристична пам'ятка в австралійському штаті Вікторія.
Спорудження Великої океанської дороги почалося 19 вересня 1919 року[1], відразу після повернення з війни австралійських солдатів[2]. Саме ці три тисячі чоловік[3] і зайнялися цим, працюючи п'ять з половиною днів в тиждень, отримуючи за роботу 10 шилінгів і 6 пенсів за вісім годин, при цьому харчі коштували 10 шилінгів в тиждень. Ця дорога замислювалася як військовий меморіал жертвам Першої світової війни, і одночасно повинна була зв'язати віддалені населені пункти узбережжя, полегшити транспортування пиломатеріалів і притягнути туристів[4].
За розрахунками, Дорога мала будуватися із швидкістю 3 км в місяць, при її будівництві практично не використовувалася будівельна техніка, більшість робіт виконувалися за допомогою кирок, лопат, вибухівки і візків[4]. Декілька робітників при проведенні робіт загинули, особливо складними були ділянки на урвистих скельних ділянках[4]. Незважаючи на це в таборах будівельників були піаніно, грамофони, свіжі газети і журнали. У 1924 році на рифи, що знаходяться недалеко від дороги, сів пароплав «Казино», що перевозив 500 бочок пива і 120 питного спирту. Робітники-солдати «врятували» вантаж, внаслідок чого роботи незапланованно зупинилися на два тижні.
Першу ділянку дороги було відкрито 18 березня 1922 року[3], але незабаром знову закрився для проведення подальших робіт. Витрати на будівництво компенсувалися стягуванням плати за проїзд: 2 шилінги з автомобіля, 10 шилінгів з возів, які тягли більше, ніж двома кіньми[3]. Після того, як Дорога окупилася, 2 жовтня 1936 року її було передано в дар державі, проїзд по Дорозі став безкоштовним[3].
Грандіозне будівництво було закінчене 26 листопада 1932 року[3], і майже відразу ж Дорога отримала визнання як найбільший у світі військовий меморіал. Організатор і натхненник будівництва, Говард Хічкок (Howard Hitchcock), помер за три місяці до урочистого відкриття[4].
У 1960 році частину дороги поблизу Прінстауна було змито штормом в океан; поруч з Лорном дорогу двічі руйнували зсуви, в 1964[5] і 1971 роках[6]. У 1962 і 1964 роках[7] дорога закривалася у зв'язку з природними пожежами. У січні 2011 року на дорогу обвалилися скелі, що нависають над нею.
У 1962 році організацією Tourist Development Authority Велику океанську дорогу було визнано «наймальовничішою дорогою у світі»[8]. Незважаючи на деякі поліпшення Дороги, пов'язані з підвищенням її безпеки, чимало її ділянок досі вважаються дуже небезпечними для водіїв, наприклад, відомо, що в 1966 році місцеві поліцейські (Victoria Police) використали її для тренувань своїх співробітників[9].
У 2004 році уздовж Дороги був відкритий піший маршрут (Great Ocean Walk) завдовжки 104 км[10].
У 2011 році Велику океанську дорогу було додано до Реєстру національної австралійської спадщини (Australian National Heritage List)[11].
↑ ocean road Great Ocean Road. History[недоступне посилання] на сайті news.com.au ↑ Surfing the vineyards on the Ocean Road на сайті independent.ie, 30 травня 2010 ↑ а б в г д Road's still great, 75 years on [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті theage.com. au, 10 квітня 2007 ↑ а б в г Moment in Time — Episode 27 [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] на сайті abc.net.au, 14 серпня 2009 ↑ ocean road&hl=en Landslide Closes Great Ocean Road[недоступне посилання з червня 2019], газета The Age, 12 серпня 1964, стор. 11 ↑ ocean road&hl=en Ocean Road open — but watch out, газета The Age, 9 грудня 1971, стор. 8 ↑ ocean road&hl=en Council of War on state fire peril today, газета The Age, 8 січня 1964, стор. 1 ↑ ocean road&hl=en Great Ocean Road In World Class, газета The Age, 15 серпня 1962, стор. 4 ↑ ocean road&hl=en Tighter averages on poor roads in tough run, газета The Sydney Morning Herald, 4 грудня 1966, стор. 56 ↑ Great Ocean Walk [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] на сайті visitvictoria.com ↑ Great Ocean Road added to Australia's national heritage list на сайті heraldsun.com.au, 7 квітня 2011
Коментувати